ЛОКШИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ло́кшина «лапша»
запозичення з тюркських мов;
тат. каз. уйг. lakča «локшина; дрібні шматки тіста, зварені в бульйоні», чув. läškä виводяться від перс. lakče, lakše;
існує думка про угорське посередництво (пор. уг. laska «локшина», ст. laksa (Bern. I 690–691; Machek ESJČ 338), але, з другого боку, припускається, що джерелом угорських слів є українська або словацька мова (Kniezsa І 306–307);
р. лапша́, [локша́], бр. лапша́, ло́кшына, п. [łokszyna] (з укр.), ч. [lokša, luksa, lokeš, lokýš], слц. lokša, [lakša, lakeš];
Фонетичні та словотвірні варіанти
ло́кша
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лапша́ | білоруська |
ло́кшына | білоруська |
lakča «локшина; дрібні шматки тіста, зварені в бульйоні» | казахська |
lakče | перська |
lakše | перська |
łokszyna (з укр.) | польська |
лапша́ | російська |
локша́ | російська |
lokša | словацька |
lakša | словацька |
lakeš | словацька |
lakča «локшина; дрібні шматки тіста, зварені в бульйоні» | татарська |
laska | угорська |
laska (ст.) | угорська |
lakča «локшина; дрібні шматки тіста, зварені в бульйоні» | уйгурська |
lokša | чеська |
luksa | чеська |
lokeš | чеська |
lokýš | чеська |
läškä | чуваська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України