ЛОКОНОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ло́кон «кучеряве пасмо волосся»
запозичено з німецької мови (через посередництво російської і польської мов);
н. Locke «кучер» (мн. Locken) (свн. двн. loc) споріднене з днн. дфриз. lok(k), дісл. lokkr, гр. λύγος «гнучка гілка», лит. lùgnas «гнучкий»;
р. ло́кон, бр. ло́кан, п. lok, ч. lokna, слц. lokňa, м. локна, схв. лòкна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лóки
«локони»
льок
«локон»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ло́кан | білоруська |
| λύγος «гнучка гілка» | грецька |
| loc | давньоверхньонімецька |
| lokkr | давньоісландська |
| lok(k) | давньонижньонімецька |
| lok(k) | давньофризька |
| lùgnas «гнучкий» | литовська |
| локна | македонська |
| Locke «кучер» (мн. Locken)(свн. двн. loc) | німецька |
| Locken | німецька |
| lok | польська |
| ло́кон | російська |
| лòкна | сербохорватська |
| loc | середньоверхньнімецька |
| lokňa | словацька |
| lokna | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України