ЛОКАЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
лока́ція «акація»
результат фонетичної видозміни назви ака́ція, [ока́ція] «тс.», очевидно, через проміжну форму [*ўока́ція], в якій протетичне ў було помилково сприйняте як характерна для деяких західних говорів діалектна вимова нормативного л;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лока́ція
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ака́ція | українська |
ока́ція «тс.» | українська |
*ўока́ція | українська |
радіолока́ція
складне утворення зі слів ра́діо і лока́ція, паралельне до англ. radiolocation;
р. болг. радиолока́ция, бр. радыёлака́цыя, п. radiolokacja, ч. radiolokace, слц. rádiolokácia, схв. ра̑дио-лока́циjа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
радіолока́тор
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
radiolocation | англійська |
радыёлака́цыя | білоруська |
радиолока́ция | болгарська |
radiolokacja | польська |
радиолока́ция | російська |
ра̑дио-лока́циjа | сербохорватська |
rádiolokácia | словацька |
ра́діо | українська |
лока́ція | українська |
radiolokace | чеська |
лока́тор «апарат для визначення місцезнаходження тіла»
запозичення з англійської мови;
англ. locator утворено від основи лат. locāre «розміщувати, розставляти», похідного від locus «місце»;
р. болг. лока́тор, бр. лака́тap, п. lokacja, ч. lokace, слц. слн. lokátor, схв. лока́циjа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лока́торник
лока́ція
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
locator | англійська |
лака́тap | білоруська |
лока́тор | болгарська |
locāre «розміщувати, розставляти» | латинська |
locus «місце» | латинська |
lokacja | польська |
лока́циjа | сербохорватська |
lokátor | словацька |
lokátor | словенська |
lokace | чеська |
лока́тор | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України