ЛОКАЛІЗУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
лока́льний «місцевий»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. lokál «місцевий», фр. англ. local походять від лат. locālis «тс.», пов’язаного з locus ( ‹ stlocus) «місце» (де щось поклали), можливо, спорідненим з дінд. sthálam (sthalí) «суходіл, грунт, земля», гр. σĩόλος «балка, кіл; стебло; рукоятка; зброя», псл. stati, укр. ста́ти;
р. лока́льный, бр. лака́льны, п. вл. lokalny, ч. lokální, lokálný, слц. lokálny, болг. лока́лен, м. локален, схв. лòкāлан, слн. lokálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
локаліза́ція
локалізува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
local | англійська |
лака́льны | білоруська |
лока́лен | болгарська |
lokalny | верхньолужицька |
σĩόλος «балка, кіл; стебло; рукоятка; зброя» | грецька |
sthálam «суходіл, грунт, земля» (sthalí) | давньоіндійська |
sthalí | давньоіндійська |
locālis «тс.» | латинська |
stlocus «місце» (де щось поклали) | латинська |
locus | латинська |
локален | македонська |
lokál «місцевий» | німецька |
lokalny | польська |
stati | праслов’янська |
лока́льный | російська |
лòкāлан | сербохорватська |
lokálny | словацька |
lokálen | словенська |
ста́ти | українська |
local | французька |
lokální | чеська |
lokálný | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України