ЛОКАЛЬНА — ЕТИМОЛОГІЯ

лока́льний «місцевий»

запозичення з західноєвропейських мов;
нім. lokál «місцевий», фр. англ. local походять від лат. locālis «тс.», пов’язаного з locus ( ‹ stlocus) «місце» (де щось поклали), можливо, спорідненим з дінд. sthálam (sthalí) «суходіл, грунт, земля», гр. σĩόλος «балка, кіл; стебло; рукоятка; зброя», псл. stati, укр. ста́ти;
р. лока́льный, бр. лака́льны, п. вл. lokalny, ч. lokální, lokálný, слц. lokálny, болг. лока́лен, м. локален, схв. лòкāлан, слн. lokálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти

локаліза́ція
локалізува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
local англійська
лака́льны білоруська
лока́лен болгарська
lokalny верхньолужицька
σĩόλος «балка, кіл; стебло; рукоятка; зброя» грецька
sthálam «суходіл, грунт, земля» (sthalí) давньоіндійська
sthalí давньоіндійська
locālis «тс.» латинська
stlocus «місце» (де щось поклали) латинська
locus латинська
локален македонська
lokál «місцевий» німецька
lokalny польська
stati праслов’янська
лока́льный російська
лòкāлан сербохорватська
lokálny словацька
lokálen словенська
ста́ти українська
local французька
lokální чеська
lokálný чеська

лок «місце; прийми МСБГ; земельний наділ Scheludko»

запозичення з східнороманcьких мов;
молд. лок «місце», рум. аром. loc «тс.» зводяться до лат. locus «місце», яке лежить в основі запозичених іншим шляхом слів лока́льний, лока́тор та ін;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
loc «тс.» аромунський
locus «місце» латинська
лок «місце» молдавська
loc «тс.» румунська
лока́льний українська
лока́тор українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України