ЛОЗЯНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
лоза́ (бот.)(деякі кущові породи верби)
псл. loza «гнучка гілка; виноград; верба кущова»;
зіставляється з лит. lazdà «палка, ліщина; стеблина деяких рослин», [lazà] «палка, ліщина», лтс. lazda, lagzda, lazds «ліщина», прус. laxde, алб. laithí «тс.», вірм. last «пліт, човен», перс. räz «лоза»;
висловлювалось припущення (Štrekelj AfSlPh 27, 52–53; Brückner AfSlPh 39, 4; Ильинский RSI 6, 226) про зв’язок з лаз, лі́зти «витися»;
р. болг. лоза́, бр. лаза́, др. лоза, п. łoza, ч. ст. слц. loza, схв. лóза, слн. lóza, стсл. лоза;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лазо́вий
«зроблений з верби»
лоза́н
«тс.»
(заст.)
лоза́нки
«різки, лозини»
лози́на
лози́нка
«ломиніс лозяний, Clematis vitalba L.»
лози́ння
лозинува́тий
«довгий і тонкий, як лозина»
лозиня́ка
лозиня́ччя
лозник
«астрагал лозяний, Astragalus virgatus Pall.»
лозня́к
ло́зяний
«тс.»
лозяни́к
«корзинка з лози»
підло́зи
«поле, де росли лози»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| laithí «тс.» | албанська |
| лаза́ | білоруська |
| лоза́ | болгарська |
| last «пліт, човен» | вірменська |
| лоза | давньоруська |
| lazda | латиська |
| lagzda | латиська |
| lazds «ліщина» | латиська |
| lazdà «палка, ліщина; стеблина деяких рослин» | литовська |
| lazà «палка, ліщина» | литовська |
| räz «лоза» | перська |
| łoza | польська |
| loza «гнучка гілка; виноград; верба кущова» | праслов’янська |
| laxde | прусська |
| лоза́ | російська |
| лóза | сербохорватська |
| loza | словацька |
| lóza | словенська |
| лоза | старослов’янська |
| лаз | українська |
| лі́зти «витися» | українська |
| loza (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України