ЛОДЯК — ЕТИМОЛОГІЯ
лодь «човен»
псл. *oldī «човен»;
споріднене з лит. aldijà, eldilà «тс.», дісл. alda «хвиля», норв. [olda] «корито», шв. [ålla] «продовгувата заглибина». дат. olde «корито», дангл. ealdop «тс.»;
іє. *aldh- «корито»;
р. бр. ло́дка, др. лодья, лодъка, п. вл. łódź, ч. lod’, ст. lodí, слц. Iod’, нл. łoź, łodka, полаб. lüd’ă, болг. ла́дия, [лодия], ло́дка, м. лаѓа, сх. лȃђа, слн. ládja, стсл. алъдии, ладии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ло́дка
«тс.»
ло́дниця
«верф»
ло́дя
«човен Ж; вимощене місце під колесом водяного млина»
лодя́к
«водяний пливучий млин (на човнах)»
ло́тка
«човен»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ло́дка | білоруська |
ла́дия | болгарська |
лодия | болгарська |
ло́дка | болгарська |
łódź | верхньолужицька |
ealdop «тс.» | давньоанглійська |
alda «хвиля» | давньоісландська |
лодья | давньоруська |
лодъка | давньоруська |
olde «корито» | датська |
aldijà | литовська |
eldilà «тс.» | литовська |
лаѓа | македонська |
łoź | нижньолужицька |
łodka | нижньолужицька |
olda «корито» | норвезька |
lüd'ă | полабська |
łódź | польська |
*oldī «човен» | праслов’янська |
Iod' | словацька |
ládja | словенська |
алъдии | старослов’янська |
ладии | старослов’янська |
lod' | чеська |
lodí (ст.) | чеська |
ålla «продовгувата | шведська |
*aldh- «корито» | ? |
ло́дка | ? |
лȃђа | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України