ЛОДКА — ЕТИМОЛОГІЯ

остролодник «гострокильник волосистий, Oxytropis pilosa (L.) DC.» (бот.)

складне утворення з основ (г)о́стрий і [ло́дка] «човен», часткова калька наукової назви oxytropis (від гр. ὀξύς «гострий» і τρόπις «кіль»), букв. «гострокільник»;
назва зумовлена тим, що човник квітки цієї рослини з одного боку має загострення (Нейштадт 351–352);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
о́стрий «човен» ?
ло́дка «човен» ?

ло́два «дошка; тесана дошка, брус МСБГ»

неясне, можливо, пов’язане з лодь, ло́дка;
розглядається також (Бернштейн Очерк 1974, 238) як залишок псл. *lody (з основою на -у);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*lody (з основою на -у). праслов’янська
лодь українська
ло́дка українська

лодь «човен»

псл. *oldī «човен»;
споріднене з лит. aldijà, eldilà «тс.», дісл. alda «хвиля», норв. [olda] «корито», шв. [ålla] «продовгувата заглибина». дат. olde «корито», дангл. ealdop «тс.»;
іє. *aldh- «корито»;
р. бр. ло́дка, др. лодья, лодъка, п. вл. łódź, ч. lod’, ст. lodí, слц. Iod’, нл. łoź, łodka, полаб. lüd’ă, болг. ла́дия, [лодия], ло́дка, м. лаѓа, сх. лȃђа, слн. ládja, стсл. алъдии, ладии;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ло́дка «тс.»
ло́дниця «верф»
ло́дя «човен Ж; вимощене місце під колесом водяного млина»
лодя́к «водяний пливучий млин (на човнах)»
ло́тка «човен»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ло́дка білоруська
ла́дия болгарська
лодия болгарська
ло́дка болгарська
łódź верхньолужицька
ealdop «тс.» давньоанглійська
alda «хвиля» давньоісландська
лодья давньоруська
лодъка давньоруська
olde «корито» датська
aldijà литовська
eldilà «тс.» литовська
лаѓа македонська
łoź нижньолужицька
łodka нижньолужицька
olda «корито» норвезька
lüd'ă полабська
łódź польська
*oldī «човен» праслов’янська
Iod' словацька
ládja словенська
алъдии старослов’янська
ладии старослов’янська
lod' чеська
lodí (ст.) чеська
ålla «продовгувата шведська
*aldh- «корито» ?
ло́дка ?
лȃђа ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України