ЛОГІСТИКА — ЕТИМОЛОГІЯ

ло́гіка

запозичено з грецької мови, можливо, через посередництво німецької і латинської (нім. Lógik, лат. logica);
гр. λογική «логіка, діалектика» є формою жін. р. від λογικός «словесний, логічний», похідного від λόγος «слово; мова; розум», пов’язаного з λέγω «збираю; розповідаю, промовляю», спорідненим з лат. lego «читаю; вибираю; збираю», алб. mb-leth «збирати урожай», гот. lēkeis «заклинатель, лікар», дісл. lǣknir, дангл. lǣce, двн. lāchi «тс.», двн. lāchin «лікування», свн. lāchenīe «заклинання, чаклування»;
р. болг. м. ло́гика, бр. ло́гіка, п. ч. слц. вл. logika, нл. logiski, схв. лòгика, слн. lógika;
Фонетичні та словотвірні варіанти

логізува́ти
ло́гік
ло́гіка «діалектіка; розмова» (1627)
логі́стика
логісти́чний
логіци́зм
логі́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mb-leth «збирати урожай» албанська
ло́гіка білоруська
ло́гика болгарська
logika верхньолужицька
lēkeis «заклинатель, лікар» готська
λογική «логіка, діалектика» грецька
λογικός «словесний, логічний» грецька
λόγος «слово; мова; розум» грецька
λέγω «збираю; розповідаю, промовляю» грецька
lǣce давньоанглійська
lāchi «тс.» давньоверхньонімецька
lāchin «лікування» давньоверхньонімецька
lǣknir давньоісландська
logica латинська
logica латинська
lego «читаю; вибираю; збираю» латинська
ло́гика македонська
logiski нижньолужицька
Lógik німецька
Lógik німецька
logika польська
ло́гика російська
лòгика сербохорватська
lāchenīe «заклинання, чаклування» середньоверхньнімецька
logika словацька
lógika словенська
logika чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України