ЛОГІН — ЕТИМОЛОГІЯ

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;

сгр. Λογγĩνος походить від лат. Longῑnus, пов’язаного з longus «довгий», спорідненим з двн. lang, гот. laggs, псл. *d^ьl̥gъ «тс.», укр. до́вгий;

р. Ло́ггин, Ло́нгин, Ло́гвин, бр. Ло́гвін, Ло́нгін, Ло́гін, др. Логгинъ, п. слц. Longin, ч. Longinus, болг. Логи́н, Лонги́н, м. Лонгин, схв. Лонгин, слн. Longin, стсл. Лонъгинъ, Логинъ;