ЛОГІКА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено з грецької мови, можливо, через посередництво німецької і латинської (нім. Lógik, лат. logica);

гр. λογική «логіка, діалектика» є формою жін. р. від λογικός «словесний, логічний», похідного від λόγος «слово; мова; розум», пов’язаного з λέγω «збираю; розповідаю, промовляю», спорідненим з лат. lego «читаю; вибираю; збираю», алб. mb-leth «збирати урожай», гот. lēkeis «заклинатель, лікар», дісл. lǣknir, дангл. lǣce, двн. lāchi «тс.», двн. lāchin «лікування», свн. lāchenīe «заклинання, чаклування»;

р. болг. м. ло́гика, бр. ло́гіка, п. ч. слц. вл. logika, нл. logiski, схв. лòгика, слн. lógika;