ЛОГОПЕДИ — ЕТИМОЛОГІЯ
логопеді́я «наука, що вивчає розлад мови та розробляє методи його лікування»
науковий термін, утворений з основ грецьких слів λόγος «слово, мова, розум» і παιδεία «виховання, навчання», похідного від παĩς (род. в. παιδός) «дитина», яке вважається спорідненим з дінд. pótaḥ (pótakaḥ) «дитина тварини», лат. puer «дитина», псл. *ръtę «пташеня», укр. птах;
р. болг. логопе́дия, бр. лагапе́дыя, п. logopedia, ч. logopédie, слц. logopédia, схв. логопедиja, слн. logopedíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
логопе́д
логопеди́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лагапе́дыя | білоруська |
| логопе́дия | болгарська |
| λόγος «слово, мова, розум» | грецька |
| παιδεία «виховання, навчання» | грецька |
| παιδός «дитина» | грецька |
| παĩς | грецька |
| pótaḥ «дитина тварини» (pótakaḥ) | давньоіндійська |
| pótakaḥ | давньоіндійська |
| puer «дитина» | латинська |
| logopedia | польська |
| *ръtę «пташеня» | праслов’янська |
| логопе́дия | російська |
| логопедиja | сербохорватська |
| logopédia | словацька |
| logopedíja | словенська |
| птах | українська |
| logopédie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України