ЛОБЕЛІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
лобе́лія «трав’яниста напівкущова декоративна рослина, Lobelia L.» (бот.)
засвоєна з латинської наукової номенклатури назва, утворена К. Ліннеєм від прізвища фламандського ботаніка М. де Лобеля (1538–1616);
р. болг. лобе́лия, бр. лобе́лія, п. lobelia, ч. lobélie, lobelka, слц. lobélia, lobelka, схв. лобелиjа «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лабе́лія | білоруська |
| лобе́лия | болгарська |
| lobelia | польська |
| лобе́лия | російська |
| лобелиjа «тс.» | сербохорватська |
| lobélia | словацька |
| lobelka | словацька |
| lobélie | чеська |
| lobelka | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України