ЛИШАЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

шāj, слн. lišáj;

псл. lišajь ‹ *lixějь, похідне від liхъ «злий»;

пор. р. [лихо́й] «хвороба шкіри, чиряк», [лиша́й] «зла людина; диявол, злий дух»;

хвороба, очевидно, названа за своєю дією на шкіру, можливо, також у зв’язку з давніми віруваннями, що приписують хвороби дії злого духа;

менш обґрунтована думка про зв’язок з гіпотетичним коренем псл. *liš- «червоно-жовтий» (Schuster-Šewc 851 – 852) або про спорідненість з гр. λειχήν «лишайник» (Воіsacq 567; Machek ESJČ 336; Holub – Lyer 290);

р. лиша́й, бр. ліша́й, др. лишаи, п. liszaj, ч. lišej, [lišaj], ст. lišěj, слц. нл. lišaj, вл. lišej, болг. ли́шей, м. лишай, схв. лй;

назва зумовлена вживанням цих рослин для лікування шкірних хвороб;

псл. lišajь (рослина), семантичне похідне від lisăjь (шкірна хвороба);

р. лиша́й, бр. ліша́й, др. лишаи, п. liszajec, ч. lišejník, [lišaj], ст. lišěj, слц. lišajník, вл. lišej, нл. lišaj, болг. ли́шей, м. лишаj, схв. лȕшāj, слн. lišáj;

псл. lišiti, lišǫ «позбавляти; залишати, минати», lišiti sę «бути позбавленим, втрачати, залишатися без чого, залишатися збоку», похідне від liхъ (‹ *leik-so-) «який залишається, надмірний, зайвий; позбавлений, нецілий, пустий; малої вартості; бідний, злий»;

віддалено споріднене з лит. lìkti, liẽka «залишатися», гр. λείπω «залишаю», лат. relinquo (-lictus) «тс.», гот. leiƕan «позичати», двн. lihan, нвн. leihen «тс.»;

іє. *leik^u̯- «залишати»;

р. лиши́ть «відібрати, позбавити», бр. лі́шні «зайвий», др. лишити «позбавити», лишитися «бути позбавленим, залишити», п. заст. liszyć «позбавляти; залишити», liszyc się «втрачати; уникати; остерігатись», ч. lišiti «відрізняти», lišiti se «різнитись», ст. lišiti «звільняти, позбавляти», слц. lišiť «відрізняти, виділяти», болг. лиша́ «позбавити, забрати; [ошукати]», м. лиши «позбавити», схв. ли́шити «позбавити, відібрати; звільнити, визволити; пройти поруч, минути», слн. líšiti «позбавити», стсл. лишити «позбавляти», лишити сѧ «бути позбавленим; залишатися збоку, сторонитися»;