ЛИЧАНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ли́ко
псл. lyko «лико», пов’язане з lǫćiti ‹*lǫk- «в’язати» (з переходом on›у);
споріднене з лит. lùnkas «лико, кора липи, верби», лтс. lûks, прус. lunkan «тс.»;
менш обгрунтоване пов’язання (Machek ESJČ 345; Fortunatov AfSIPh 11, 572) з дінд. lúñcati «рве, смикає, обдирає, лущить»;
р. лы́ко, бр. лы́ка, п. вл. нл. łyko, ч. lýko, слц. lyko, болг. ли́ко́, м. лико, схв. лȕко, лȕк(а), слн. līko, líčje, стсл. лыко;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ли́ки
«задирка»
ликове́ць
«короїд»
(ент.)
ли́ковий
«жилавий»
ли́ковий
«зроблений з лика; (перен.) поганий, несправжній»
ликува́тий
«схожий на лико; [волокнистий, жилавий]»
ли́ча
«конопляне лико»
лича́к
«плетене з лика або іншого матеріалу селянське взуття; (перен.) вбога людина»
личака́р
ли́чаний
ли́чка
«постоли, личаки»
(мн.)
ли́чко
«вузька поперечна нашивка на погонах»
(мн. ли́чки)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лы́ка | білоруська |
| ли́ко́ | болгарська |
| łyko | верхньолужицька |
| lúñcati «рве, смикає, обдирає, лущить» | давньоіндійська |
| lûks | латиська |
| lùnkas «лико, кора липи, верби» | литовська |
| лико | македонська |
| łyko | нижньолужицька |
| łyko | польська |
| lyko «лико» | праслов’янська |
| *lǫk- «в’язати» (з переходом on›у) | праслов’янська |
| lǫćiti | праслов’янська |
| lunkan «тс.» | прусська |
| лы́ко | російська |
| лȕко | сербохорватська |
| лȕк(а) (а) | сербохорватська |
| lyko | словацька |
| līko | словенська |
| líčje | словенська |
| лыко | старослов’янська |
| lýko | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України