ЛИСУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ли́сий
псл. lysъ «лисий (без волосся; з білою плямою)»;
споріднене з дінд. rúśan (rúśant-) «світлий, білий», вірм. lois «світло», lusin «місяць», lusn «більмо», гр. λευκός «білий», що зводяться до іє. *leuk-/ leuk ̑- «бути світлим, сяяти»;
р. лы́сый, бр. лы́сы, др. лысъ, п. łysý, ч. слц. lysý, вл. нл. łysak «лисий кінь або віл», болг. лис «лисий», ли́са «лисина», м. лис «рижий; [лисий (про тварин)]», схв. лȕса «біла пляма, лисина у тварини», слн. [lȋs] «плямистий», lísa «пляма, лисина», стсл. възлысъ «лисий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зали́сина
лиса́вий
«з лисиною»
лиса́к
«чоловік з лисиною; [тварина з світлою плямою на лобі; оголений берег чи узвишшя]»
лиса́н
«кінь з білою плямою на лобі»
лисань
«чоловік з лисиною»
лиса́ня
«гола гора»
лиса́я
«лиса корова»
ли́сина
«місце на голові, де випало і не росте волосся; ділянка землі, позбавлена рослинності; біла пляма на лобі деяких тварин; [огріх при посіві Mo]»
ли́сиця
«гола вершина гори»
лисі́ти
ли́ска
(кличка тварини з білою плямою на лобі)
лиско́
(кличка собаки з білою плямою на лобі)
лисови́ння
«місце в полі без рослинності»
лисо́ня
«корова з білою плямою на лобі»
лисота́
«оголеність, відсутність волосся»
лисува́тий
лису́н
«чоловік з лисиною»
лису́на
«корова з білою плямою на лобі»
лису́ха
«гола вершина гори»
ли́ська
«теля або корова з білою плямою на лобі»
ли́ся
«тс.»
лися́к
«тс.»
лися́нка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лы́сы | білоруська |
| лис «лисий» | болгарська |
| ли́са «лисина» | болгарська |
| łysak «лисий кінь або віл» | верхньолужицька |
| lois «світло» | вірменська |
| lusin «місяць» | вірменська |
| lusn «більмо» | вірменська |
| λευκός «білий» | грецька |
| rúśan «світлий, білий» (rúśant-) | давньоіндійська |
| rúśant- | давньоіндійська |
| rúśant- | давньоіндійська |
| rúśant- | давньоіндійська |
| лысъ | давньоруська |
| *leuk-/ leuk ̑- «бути світлим, сяяти» | індоєвропейська |
| лис «рижий; [лисий (про тварин)]» | македонська |
| łysak «лисий кінь або віл» | нижньолужицька |
| łysý | польська |
| lysъ «лисий (без волосся; з білою плямою)» | праслов’янська |
| лы́сый | російська |
| лȕса «біла пляма, лисина у тварини» | сербохорватська |
| lysý | словацька |
| lȋs «плямистий»«пляма, лисина» | словенська |
| lísa «плямистий»«пляма, лисина» | словенська |
| възлысъ «лисий» | старослов’янська |
| lysý | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України