ЛИСИЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ

лиси́чка «гриб Cantharellus cibarius Fr.» (бот.)

похідне утворення від лис, лиси́ця;
назва зумовлена жовтим кольором тіла гриба, подібним до шерсті лиса;
виводиться також (Schuster-Šewc 962) від псл. lis- (liš-) «червоно-жовтий»;
р. лиси́чка, [лиси́ца], бр. лісі́чка, [лісі́ца], п. [lisica, liszka], ч. liška, слц. líška, нл. lišeńka, схв. [лùсица], слн. lisíčka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лиси́ця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лісі́чка білоруська
лісі́ца білоруська
lišeńka нижньолужицька
lisica польська
liszka польська
lis- (liš-) «червоно-жовтий» (liš-) праслов’янська
лиси́чка російська
лиси́ца російська
лùсица сербохорватська
líška словацька
lisíčka «тс.» словенська
лис українська
лиси́ця українська
liška чеська

ли́шка «гриб лисичка, Cantharellus eibarius Fr.» (бот.)

результат перенесення запозиченої назви тварини [ли́шка] «лисиця», паралельного до перенесення назви укр. лиси́чка «тс.», або безпосереднє запозичення в ролі назви гриба з польської мови (пор. п. liszka, ч. liška, слц. líška «тс.») з тією ж мотивацією, що і в укр. лиси́чка «Cantharellus eibarius»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лиші́вка
ліши́вка «тс.»
лішка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
liszka польська
líška словацька
ли́шка «лисиця» українська
лиси́чка «тс.» українська
лиси́чка «Cantharellus eibarius» українська
liška чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України