ЛИПКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ли́пнути
далі зіставляється (Иллич – Свитыч Опыт 1976, 18 – 20) з сем.хам. lP- «змазувати, жир», урал. *Lipa- «слизький, липкий», алт. *lipa- «прилипати, липкий, в’язкий»;
іє. *leip- «змазувати жиром; клеїти», очевидно, пов’язане з *lei«слизистий»;
псл. *lьpěti «липнути», *lьpnǫti «тс.», *lěpiti «ліпити»;
споріднене з лит. lìpti, limpù, lipaũ «прилипати, приклеюватися», лтс. lipt «тс.», лит. lipýti, lipaũ, lipìnti, lipinù «приклеювати», лтс. lipinât «тс.», лит. lipùs, lipnùs «клейкий», лтс. laĩpns «привітний», дінд. lipyáte «липне, прикріплюється», lēpayati «маже», limpáti «тс.», lepaḥ «мастило, фарба», гр. λίπος «жир», λιπαρός «жирний», лат. lippus «такий, що сльозиться», гот. bileibjan «залишатися», хет. lip- «мазати», тох. lip- «залишатися»;
р. ли́пнуть, лепи́ть, бр. лі́пнуць, ляпі́ць, др. лѣпити, льпѣти, п. lepić «ліпити», ст. lpieć «прилягати, міцно триматись, бути приліпленим», lіpnąć «липнути», lеpnąć «тс.», ч. lípnouti «липнути», lepiti «клеїти, ліпити», lepiti se «липнути», lpěti, lpíti «липнути, прилипати, приставати», ст. lpieti «тс.», слц. l’pieť, lipnúť, lepiť, вл. lěpić, lipać, нл. lipaś, lipnuś, lěpiś, болг. ле́пна «липнути», [ли́пна] «тс.», лепя́ «приклеюю», м. лепи «ліпить», схв. лиjèпити (ле́пити) «ліпити», слн. lepétі «липнути», lepíti «клеїти», стсл. прильпѣти, прилѣпити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́ліпок
«зліпок»
зале́па
«брудна, неохайна людина; латка або замазка на дошці»
зале́пух
«закалець; хліб із закальцем»
залипу́ха
«заліплене місце»«начинка пирога»
залі́па
«тс.»
зле́пкуватий
«такий, що злипся під час випікання з іншим»
(про хліб)
зле́пок
«місце збоку на хлібі, де він під час випікання злипся з іншим»
злі́пинець
«хліб, що злипся з іншим під час випікання»
злі́пище
зліпко́ватий
«змішаний, конгломератний»
злі́пок
«копія; відбиток чогонебудь на м’якому, в’язкому та ін. матеріалі; [місце збоку на хлібі, де він під час випікання злипся з іншим]»
лепа́нда
«живиця»
лепарка
«глина на цеглу»
лепки́й
«липкий»
ле́пнути
«липнути»
леповатиця
«глинистий клейкий ґрунт»
ле́птавиця
«сніг з дощем»
лепярка
«тс.»
ли́павий
«брудний»
(про сорочку)
липа́нда
«живиця, смола»
липанди́ця
«тс.»
липа́рка
«глинистий в’язкий ґрунт; глина для цегли, для печей»
липі́ш
«зліплений жмут волосся, вовни; струп»
липка́чий
«липкий, клейкий, в’язкий»
липки́й
липко́ватий
«тс.»
липковиця
«глинистий в’язкий ґрунт»
липкува́тий
«трохи липкий»
липоватиця
«тс.»
липу́чий
липу́чка
«липкий папір для боротьби з мухами»
лі́п'янка
«тс.»
ліпа́к
«пиріг; робітник, що зарівнює стіни глиною»
ліпа́нда
«вар для щеплення дерев»
ліпа́р
«тс.»
ліпа́х
«плитка з гною на паливо Дз, Mo; плодоносна частина стебла соняшнику Гриц»
ліпа́шка
«жінка, яка ліпить щось із тіста»
ліпе́ць
«кулька з хліба»
ліпи́ти
ліпі́ш
«тс.»
лі́пка
ліпки́й
«чіпкий, в’язкий»
лі́плення
ліпля́нка
«хата з глини, мазанка»
ліпни́й
ліпни́к
«спеціаліст з ліпних робіт; [пиріг]»
ліпчи́тися
«тс.»
на́ліпка
«етикетка, ярлик, наклейка»
обле́па
«наклеєне»
підле́пливий
«підлесливий»
підле́пний
«тс.»
підле́пчастий
«вузький, тісний»
(про одяг)
підлипа́йло
«підлабузник»
підлипа́ти
«прилипати знизу; [прилипати]; підлабузнюватися»
підли́пчастий
«тс.; липкий»
приле́пистий
«такий, що щільно прилягає до тіла, в обтяжку»
прили́пачкий
«ласкавий, довірливий, улесливий»
прили́пливий
прили́пний
«липкий»
прили́пча́стий
при́ліпка́
«окраєць; люб’язна, послужлива людина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *lipa- «прилипати, липкий, в’язкий» | алтайська |
| лі́пнуць | білоруська |
| ляпі́ць | білоруська |
| ле́пна «липнути» | болгарська |
| ли́пна «тс.» | болгарська |
| лепя́ «приклеюю» | болгарська |
| lěpić | верхньолужицька |
| lipać | верхньолужицька |
| bileibjan «залишатися» | готська |
| λίπος «жир» | грецька |
| λιπαρός «жирний» | грецька |
| lipyáte «липне, прикріплюється» | давньоіндійська |
| lēpayati «маже» | давньоіндійська |
| limpáti «тс.» | давньоіндійська |
| lepaḥ «мастило, фарба» | давньоіндійська |
| лѣпити | давньоруська |
| льпѣти | давньоруська |
| *leip- «змазувати жиром; клеїти» | індоєвропейська |
| *lei «слизистий» | індоєвропейська |
| lippus «такий, що сльозиться» | латинська |
| lipt «тс.» | латиська |
| lipinât «тс.» | латиська |
| laĩpns «привітний» | латиська |
| lìpti | литовська |
| limpù | литовська |
| lipaũ «прилипати, приклеюватися» | литовська |
| lipýti | литовська |
| lipaũ | литовська |
| lipìnti | литовська |
| lipinù «приклеювати» | литовська |
| lipùs | литовська |
| lipnùs «клейкий» | литовська |
| лепи «ліпить» | македонська |
| lipaś | нижньолужицька |
| lipnuś | нижньолужицька |
| lěpiś | нижньолужицька |
| lepić «ліпити» | польська |
| lpieć «прилягати, міцно триматись, бути приліпленим»«липнути»«тс.» (ст.) | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| lіpnąć | польська |
| lеpnąć | польська |
| *lьpěti «липнути» | праслов’янська |
| *lьpnǫti «тс.» | праслов’янська |
| *lěpiti «ліпити» | праслов’янська |
| ли́пнуть | російська |
| лепи́ть | російська |
| лиjèпити «ліпити» (ле́пити) | сербохорватська |
| ле́пити | сербохорватська |
| ле́пити | сербохорватська |
| ле́пити | сербохорватська |
| l'pieť | словацька |
| lipnúť | словацька |
| lepiť | словацька |
| lepétі «липнути»«клеїти» | словенська |
| lepíti «липнути»«клеїти» | словенська |
| прильпѣти | старослов’янська |
| прилѣпити | старослов’янська |
| *Lipa- «слизький, липкий» | уральські |
| lip- «мазати» | хетська |
| lípnouti «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» | чеська |
| lepiti «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» | чеська |
| lepiti se «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» | чеська |
| lpěti «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» | чеська |
| lpíti «липнути»«клеїти, ліпити»«липнути»«липнути, прилипати, приставати» | чеська |
| lpieti «тс.» (ст.) | чеська |
| lP- «змазувати, жир» | ? |
| lip- «залишатися» | ? |
ли́пка «ручка серпа, липова або вербова»
похідне утворення від ли́па;
назва зумовлена породою дерева, з якого переважно робляться ручки;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ли́па | українська |
липка «абутилон, канатник, Abutilon Avicennae Gaertn. » (бот.)
похідне від ли́па;
назва зумовлена тим, що листя деяких видів канатника схоже на листя липи (пор. синонімічну наукову назву даного виду Sida tilifolia Tisch., де tilifolia означає «липолиста» (з лат. tilia «липа» і folium «лист»);
схв. ли̏пица «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
липочка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ли̏пица «тс.» | сербохорватська |
| ли́па | українська |
ли́пка «буркун жовтий, Меlilotus officinalis (L.) Desr. ВеНЗн, Mak; гадючник шестипелюстковий, Filipendula hexapetala Gilib. (Spiraea filipendula L.)» (бот.)
похідне утворення від ли́па;
назва зумовлена тим, що в народній медицині й побуті рослини використовуються подібно до липи;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ли́па | українська |
линя́нка «смілка, Silene L.» (бот.)
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з [льну́ти] «чіплятися», псл. *linǫti ‹ *lipnǫti «липнути»;
у такому разі назва зумовлена тим, що деякі види смілки липкі (пор. [липень] «смілка», р. [липка], слн. lépnica «тс.»);
може бути також пов’язане з льон, [лино́к] «льонок», оскільки деякі види смілки зустрічаються в посівах льону як бур’яни;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *linǫti «липнути» | праслов’янська |
| *lipnǫti | праслов’янська |
| *lipnǫti | праслов’янська |
| *lipnǫti | праслов’янська |
| липка | російська |
| lépnica | словенська |
| льну́ти «чіплятися» | українська |
| липень | українська |
| липень | українська |
| льон | українська |
| лино́к «льонок» | українська |
ли́па «Tilia L.» (бот.)
псл. lipa «липа»;
споріднене з лит. líepa, líepe, лтс. líẽpa, liepe «тс.», прус. lеір (у топонімі Leipiten);
балтосл. *lḗірā, очевидно, пов’язане з псл. *lьpěti, *lьpnǫti, укр. ли́пнути, ліпи́ти;
назва може бути зумовлена липким соком липи або слизькуватим, липким ликом;
менш обґрунтоване зіставлення з лит. liepsnà «полум’я», дінд. limpáti «запалює» (Löwenthal AfSlPh 37, 381);
р. м. ли́па, бр. лі́па, др. липа, п. слц. вл. нл. lipa, ч. слн. lípa, полаб. lаi̯ро, болг. липа́, [ли́па] «липове лико», схв. лȕпа, стсл. липа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лип'я́
«липи»
(зб.)
лип'я́нка
«діжка з липового дерева; вид грибів»
ли́пець
«липовий мед; напій з цього меду»
липина́
«липовий ліс»
ли́пина
«липове дерево; [липовий ліс; тріски; скіпа, лучина О]»
ли́пиці
«насіння липи»
липишня́к
«липовий ліс»«діжка з липового дерева; [вулик з липового дерева; липова дошка Ж; діжка для меду Ba]»
ли́пка
«липова кора»
липни́к
«липовий гай; липовий мед; обсаджене липами кладовище Ж»«липовий ліс; [липовий мед]»
ли́пові
ли́повка
«посудина для липового меду»
липо́вник
«діжка, вулик з липового дерева»
підли́пки
«вид грибів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *lḗірā | балтослов’янська |
| лі́па | білоруська |
| липа́ | болгарська |
| ли́па «липове лико» | болгарська |
| lipa | верхньолужицька |
| limpáti «запалює» | давньоіндійська |
| липа | давньоруська |
| líepa | литовська |
| líepe | литовська |
| líẽpa | литовська |
| liepe «тс.» | литовська |
| liepsnà «полум’я» | литовська |
| ли́па | македонська |
| lipa | нижньолужицька |
| lаi̯ро | полабська |
| lipa | польська |
| lipa «липа» | праслов’янська |
| *lьpěti | праслов’янська |
| *lьpnǫti | праслов’янська |
| lеір (у топонімі Leipiten) | прусська |
| Leipiten | прусська |
| Leipiten | прусська |
| ли́па | російська |
| лȕпа | сербохорватська |
| lipa | словацька |
| lípa | словенська |
| липа | старослов’янська |
| ли́пнути | українська |
| ліпи́ти | українська |
| lípa | чеська |
липни́к «віскарія клейка, смолянка клейка, Viscaria vulgaris Roehl. (V. viscosa Aschers.) Mak; смілка клейка, Silene viscosa Pers.» (бот.)
назви пов’язані з ли́пнути;
пор. інші їх назви: укр. смі́лка, смоля́нка (від смола́), р. смо́лка, смолёвка, п. smołka, ч. smolnička, схв. смолац, смољац «віскарія клейка», слн. smolnica «тс.»;
всі рослини, об’єднані під цими назвами, клейкі, липучі;
р. [лепок] «віскарія», [липу́шка, прилип] «тс.», п. [lepnica] «смілка», ч. [lepek] «віскарія клейка», [lepavka, lepovica] «тс.», схв. лепица «віскарія, смілка», љепица, лèпак «тс.», лепењача «Silene otites Wib.», прилепача «віскарія клейка», прилепак «тс.; смілка армерієвидна, Silene armeria L.», прилепка «тс.», слн. lépnica «смілка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лепти́ця
«віскарія клейка»
липен
«смілка, Silene L.»
липиця
липка
липняк
липчиця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| smołka | польська |
| lepnica «смілка» | польська |
| смо́лка | російська |
| смолёвка | російська |
| лепок «віскарія» | російська |
| липу́шка | російська |
| прилип «тс.» | російська |
| смолац | сербохорватська |
| смољац «віскарія клейка» | сербохорватська |
| лепица «віскарія, смілка» | сербохорватська |
| љепица | сербохорватська |
| лèпак «тс.» | сербохорватська |
| лепењача «Silene otites Wib.» | сербохорватська |
| прилепача «віскарія клейка» | сербохорватська |
| прилепак «тс.; смілка армерієвидна, Silene armeria L.» | сербохорватська |
| прилепка «тс.» | сербохорватська |
| smolnica «тс.» | словенська |
| lépnica «смілка» | словенська |
| ли́пнути | українська |
| смі́лка | українська |
| смоля́нка (від смола́) | українська |
| смола́ | українська |
| smolnička | чеська |
| lepek «віскарія клейка» | чеська |
| lepavka «тс.» | чеська |
| lepovica «тс.» | чеська |
липу́чка «Lappula Moench; [poхелія, Rochelia stellulata Rchb. Mak]» (бот.)
похідні утворення від ли́пнути, ліпи́ти;
назви зумовлені наявністю на стеблах, листі або плодах цих рослин колючок, зубчиків, гачків, шипиків, завдяки яким рослини можуть чіплятися («липнути») до опори (підмаренник чіпкий), до одягу людини чи шерсті тварин, що сприяє розповсюдженню рослин;
р. липучка «липучка», [липушник] «тс. підмаренник чіпкий», [липчица] «липучка]», [лепуха] «маренка», [лепчица] «підмаренник чіпкий», бр. [ліпу́чка] «липучка», др. лѣпъкъ «якась квітка (ріп’ях?)», п. lepczyca «гостриця; підмаренник чіпкий», lepnik «липучка», ст. lepik «підмаренник північний, Galium boreale L.», [lepszyca] «підмаренник», ч. lepík «гостриця лежача», [lepenice] «підмаренник», [lepovica, lepký rozmarýn], слц. lipkavec, [lipkáč] «тс.», lepík «гостриця» (з укр.), болг. [ле́пка] «підмаренник», [ле́пешка, ле́паец], м. лепаец, схв. лепуша, [лепушка, липавица, прилип, прилипача, приљепач] «тс.», при́леп «гостриця лежача», слн. lеріса «тс.», slipa «підмаренник чіпкий», slipovka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лепе́ць
«гостриця лежача, Asperugo procumbens L.; підмаренник чіпкий, Galium aparine L.»
лепиць
«гостриця лежача»
лепо́к
«тс. Ж; підмаренник чіпкий; маренка чіпка, Asperula aparine М. В. Мак»
лепти́ця
«гостриця лежача Ж; підмаренник чіпкий Мак»
ле́пчик
«тс.»
лепчи́ця
«тс.; маренка чіпка»
лєпок
«гостриця лежача»
липка
«тс.; липучка їжакова, Lappula echinata Gilib.; липучка розлога, Lappula patula (Lehm.) Aschers. Mak; підмаренник трирогий, Galium tricorne With.»
липни́к
«підмаренник чіпкий»
липниця
«тс.»
липок
«маренка чіпка»
ли́птиця
«підмаренник чіпкий; гостриця лежача»
липуха
«чіплянка китицева, Tragus racemosus Desf.»
(у сполученні л. грозниста)
липчак
«підмаренник чіпкий»
ли́пчик
«гостриця лежача»
ли́пчи́ця
«тс.; маренка чіпка; підмаренник чіпкий; підмаренник трирогий Мак»
ліпи́ця
«гостриця лежача»
ліпниця
«підмаренник чіпкий»
ліпо́к
«маренка запашна, Asperula odorata L.»
ліпчиця
«гостриця лежача»
прилип
«підмаренник чіпкий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ліпу́чка «липучка» | білоруська |
| ле́пка «підмаренник» | болгарська |
| ле́пешка | болгарська |
| ле́паец | болгарська |
| лѣпъкъ «якась квітка (ріп’ях?)» | давньоруська |
| лепаец | македонська |
| lepczyca «гостриця; підмаренник чіпкий»«липучка» | польська |
| lepnik «гостриця; підмаренник чіпкий»«липучка» | польська |
| lepik «підмаренник північний, Galium boreale L.» (ст.) | польська |
| lepszyca «підмаренник» | польська |
| липу́чка «липучка» | російська |
| липушник «тс. підмаренник чіпкий» | російська |
| липчица «липучка]» | російська |
| лепуха «маренка» | російська |
| лепчица «підмаренник чіпкий» | російська |
| лепуша | сербохорватська |
| лепушка | сербохорватська |
| липавица | сербохорватська |
| прилип | сербохорватська |
| прилипача | сербохорватська |
| приљепач «тс.» | сербохорватська |
| при́леп «гостриця лежача» | сербохорватська |
| lipkavec | словацька |
| lipkáč «тс.»«гостриця» (з укр.) | словацька |
| lepík «тс.»«гостриця» (з укр.) | словацька |
| lеріса «тс.»«підмаренник чіпкий»«тс.» | словенська |
| slipa «тс.»«підмаренник чіпкий»«тс.» | словенська |
| slipovka «тс.»«підмаренник чіпкий»«тс.» | словенська |
| ли́пнути | українська |
| ліпи́ти | українська |
| lepík «гостриця лежача» | чеська |
| lepenice «підмаренник» | чеська |
| lepovica | чеська |
| lepký rozmarýn | чеська |
ли́пці «жердина для знімання фруктів, розколота на одному кінці»
можливо, фонетичне написання замість *либці, яке могло б бути пов’язане з [ли́бити] «брати, збирати» (пор. [ли́бці] «вірьовка з прив’язаним м’ясом для ловіння риби»);
не зовсім ясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ли́пка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *либці | українська |
| ли́бити «брати, збирати» (пор. [ли́бці] «вірьовка з прив’язаним м’ясом для ловіння риби») | українська |
| ли́бці | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України