ЛИПИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ли́па «Tilia L.» (бот.)
псл. lipa «липа»;
споріднене з лит. líepa, líepe, лтс. líẽpa, liepe «тс.», прус. lеір (у топонімі Leipiten);
балтосл. *lḗірā, очевидно, пов’язане з псл. *lьpěti, *lьpnǫti, укр. ли́пнути, ліпи́ти;
назва може бути зумовлена липким соком липи або слизькуватим, липким ликом;
менш обґрунтоване зіставлення з лит. liepsnà «полум’я», дінд. limpáti «запалює» (Löwenthal AfSlPh 37, 381);
р. м. ли́па, бр. лі́па, др. липа, п. слц. вл. нл. lipa, ч. слн. lípa, полаб. lаi̯ро, болг. липа́, [ли́па] «липове лико», схв. лȕпа, стсл. липа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лип'я́
«липи»
(зб.)
лип'я́нка
«діжка з липового дерева; вид грибів»
ли́пець
«липовий мед; напій з цього меду»
липина́
«липовий ліс»
ли́пина
«липове дерево; [липовий ліс; тріски; скіпа, лучина О]»
ли́пиці
«насіння липи»
липишня́к
«липовий ліс»«діжка з липового дерева; [вулик з липового дерева; липова дошка Ж; діжка для меду Ba]»
ли́пка
«липова кора»
липни́к
«липовий гай; липовий мед; обсаджене липами кладовище Ж»«липовий ліс; [липовий мед]»
ли́пові
ли́повка
«посудина для липового меду»
липо́вник
«діжка, вулик з липового дерева»
підли́пки
«вид грибів»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*lḗірā | балтослов’янська |
лі́па | білоруська |
липа́ | болгарська |
ли́па «липове лико» | болгарська |
lipa | верхньолужицька |
limpáti «запалює» | давньоіндійська |
липа | давньоруська |
líepa | литовська |
líepe | литовська |
líẽpa | литовська |
liepe «тс.» | литовська |
liepsnà «полум’я» | литовська |
ли́па | македонська |
lipa | нижньолужицька |
lаi̯ро | полабська |
lipa | польська |
lipa «липа» | праслов’янська |
*lьpěti | праслов’янська |
*lьpnǫti | праслов’янська |
lеір (у топонімі Leipiten) | прусська |
Leipiten | прусська |
Leipiten | прусська |
ли́па | російська |
лȕпа | сербохорватська |
lipa | словацька |
lípa | словенська |
липа | старослов’янська |
ли́пнути | українська |
ліпи́ти | українська |
lípa | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України