ЛИПИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

ли́па «Tilia L.» (бот.)

псл. lipa «липа»;
споріднене з лит. líepa, líepe, лтс. líẽpa, liepe «тс.», прус. lеір (у топонімі Leipiten);
балтосл. *lḗірā, очевидно, пов’язане з псл. *lьpěti, *lьpnǫti, укр. ли́пнути, ліпи́ти;
назва може бути зумовлена липким соком липи або слизькуватим, липким ликом;
менш обґрунтоване зіставлення з лит. liepsnà «полум’я», дінд. limpáti «запалює» (Löwenthal AfSlPh 37, 381);
р. м. ли́па, бр. лі́па, др. липа, п. слц. вл. нл. lipa, ч. слн. lípa, полаб. lаi̯ро, болг. липа́, [ли́па] «липове лико», схв. лȕпа, стсл. липа;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лип'я́ «липи» (зб.)
лип'я́нка «діжка з липового дерева; вид грибів»
ли́пець «липовий мед; напій з цього меду»
липина́ «липовий ліс»
ли́пина «липове дерево; [липовий ліс; тріски; скіпа, лучина О]»
ли́пиці «насіння липи»
липишня́к «липовий ліс»«діжка з липового дерева; [вулик з липового дерева; липова дошка Ж; діжка для меду Ba]»
ли́пка «липова кора»
липни́к «липовий гай; липовий мед; обсаджене липами кладовище Ж»«липовий ліс; [липовий мед]»
ли́пові
ли́повка «посудина для липового меду»
липо́вник «діжка, вулик з липового дерева»
підли́пки «вид грибів»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*lḗірā балтослов’янська
лі́па білоруська
липа́ болгарська
ли́па «липове лико» болгарська
lipa верхньолужицька
limpáti «запалює» давньоіндійська
липа давньоруська
líepa литовська
líepe литовська
líẽpa литовська
liepe «тс.» литовська
liepsnà «полум’я» литовська
ли́па македонська
lipa нижньолужицька
lаi̯ро полабська
lipa польська
lipa «липа» праслов’янська
*lьpěti праслов’янська
*lьpnǫti праслов’янська
lеір (у топонімі Leipiten) прусська
Leipiten прусська
Leipiten прусська
ли́па російська
лȕпа сербохорватська
lipa словацька
lípa словенська
липа старослов’янська
ли́пнути українська
ліпи́ти українська
lípa чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України