ЛИПЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
деря́бка «підмаренник чіпкий, Galium aparine L.» (бот.)
пов’язане з де́рти, очевидно, через чіпке стебло або через плоди з гачкоподібними щетинками;
пор. інші назви цієї рослини: укр. [липе́ць], р. [лепчи́ца, ли́пкая трава, липу́чка], ч. lipkáč, lepký rosmarýn, слц. lipkavec, вл. drapalca, болг. ле́пка, лепавец, схв. липавица, прилипача і под;
р. [деря́бка] «тс.; лісова малина та ін,; терка; черства хлібна скоринка; шерехата поверхня», [деря́бник] «колючий чагарник», п. dzierzbieniec, dzierzepnica (бот.) «Hamadryas»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ле́пка | болгарська |
| drapalca | верхньолужицька |
| dzierzbieniec «Hamadryas» (бот.) | польська |
| dzierzepnica «Hamadryas» (бот.) | польська |
| лепчи́ца | російська |
| ли́пкая трава | російська |
| липу́чка | російська |
| деря́бка «тс.; лісова малина та ін,; терка; черства хлібна скоринка; шерехата поверхня» | російська |
| липавица | сербохорватська |
| lipkavec | словацька |
| липе́ць | українська |
| деря́бник «колючий чагарник» | українська |
| lipkáč | чеська |
| де́рти | ? |
| інші | ? |
| лепавец | ? |
| прилипача | ? |
ли́па «Tilia L.» (бот.)
назва може бути зумовлена липким соком липи або слизькуватим, липким ликом;
менш обґрунтоване зіставлення з лит. liepsnà «полум’я», дінд. limpáti «запалює» (Löwenthal AfSlPh 37, 381);
балтосл. *lḗірā, очевидно, пов’язане з псл. *lьpěti, *lьpnǫti, укр. ли́пнути, ліпи́ти;
споріднене з лит. líepa, líepe, лтс. líẽpa, liepe «тс.», прус. lеір (у топонімі Leipiten);
псл. lipa «липа»;
р. м. ли́па, бр. лі́па, др. липа, п. слц. вл. нл. lipa, ч. слн. lípa, полаб. lаi̯ро, болг. липа́, [ли́па] «липове лико», схв. лȕпа, стсл. липа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лип'я́
«липи»
(зб.)
лип'я́нка
«діжка з липового дерева; вид грибів»
ли́пець
«липовий мед; напій з цього меду»
липина́
«липовий ліс»
ли́пина
«липове дерево; [липовий ліс; тріски; скіпа, лучина О]»
ли́пиці
«насіння липи»
липишня́к
«липовий ліс»«діжка з липового дерева; [вулик з липового дерева; липова дошка Ж; діжка для меду Ba]»
ли́пка
«липова кора»
липни́к
«липовий гай; липовий мед; обсаджене липами кладовище Ж»«липовий ліс; [липовий мед]»
ли́пові
ли́повка
«посудина для липового меду»
липо́вник
«діжка, вулик з липового дерева»
підли́пки
«вид грибів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *lḗірā | балтослов’янська |
| лі́па | білоруська |
| липа́ | болгарська |
| ли́па «липове лико» | болгарська |
| lipa | верхньолужицька |
| limpáti «запалює» | давньоіндійська |
| липа | давньоруська |
| liepsnà «полум’я» | литовська |
| líepa | литовська |
| líepe | литовська |
| líẽpa | литовська |
| liepe «тс.» | литовська |
| ли́па | македонська |
| lipa | нижньолужицька |
| lаi̯ро | полабська |
| lipa | польська |
| *lьpěti | праслов’янська |
| *lьpnǫti | праслов’янська |
| lipa «липа» | праслов’янська |
| lеір (у топонімі Leipiten) | прусська |
| Leipiten | прусська |
| Leipiten | прусська |
| ли́па | російська |
| лȕпа | сербохорватська |
| lipa | словацька |
| lípa | словенська |
| липа | старослов’янська |
| ли́пнути | українська |
| ліпи́ти | українська |
| lípa | чеська |
ли́пень «сьомий місяць року»
псл. *lip-ьn-jь «час цвітіння липи», похідне утворення від lipa «липа»;
р. [ли́пец], бр. лі́пень, п. Ііріес, [lіріеń], ч. [lіреń] «тс.», слц. [lipeň] «червень», схв. лȗпањ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ли́пець
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лі́пень | білоруська |
| lіріес | польська |
| lіріеń | польська |
| *lip-ьn-jь «час цвітіння липи» | праслов’янська |
| lipa «липа» | праслов’янська |
| ли́пец | російська |
| лȗпањ «тс.» | сербохорватська |
| lipeň «червень» | словацька |
| lіреń «тс.» | чеська |
ли́пці «жердина для знімання фруктів, розколота на одному кінці»
не зовсім ясне;
можливо, фонетичне написання замість *либці, яке могло б бути пов’язане з [ли́бити] «брати, збирати» (пор. [ли́бці] «вірьовка з прив’язаним м’ясом для ловіння риби»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ли́пка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *либці | українська |
| ли́бити «брати, збирати» (пор. [ли́бці] «вірьовка з прив’язаним м’ясом для ловіння риби») | українська |
| ли́бці | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України