ЛИПЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

деря́бка «підмаренник чіпкий, Galium aparine L.» (бот.)

пов’язане з де́рти, очевидно, через чіпке стебло або через плоди з гачкоподібними щетинками;
пор. інші назви цієї рослини: укр. [липе́ць], р. [лепчи́ца, ли́пкая трава, липу́чка], ч. lipkáč, lepký rosmarýn, слц. lipkavec, вл. drapalca, болг. ле́пка, лепавец, схв. липавица, прилипача і под;
р. [деря́бка] «тс.; лісова малина та ін,; терка; черства хлібна скоринка; шерехата поверхня», [деря́бник] «колючий чагарник», п. dzierzbieniec, dzierzepnica (бот.) «Hamadryas»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ле́пка болгарська
drapalca верхньолужицька
dzierzbieniec «Hamadryas» (бот.) польська
dzierzepnica «Hamadryas» (бот.) польська
лепчи́ца російська
ли́пкая трава російська
липу́чка російська
деря́бка «тс.; лісова малина та ін,; терка; черства хлібна скоринка; шерехата поверхня» російська
липавица сербохорватська
lipkavec словацька
липе́ць українська
деря́бник «колючий чагарник» українська
lipkáč чеська
де́рти ?
інші ?
лепавец ?
прилипача ?

ли́па «Tilia L.» (бот.)

назва може бути зумовлена липким соком липи або слизькуватим, липким ликом;
менш обґрунтоване зіставлення з лит. liepsnà «полум’я», дінд. limpáti «запалює» (Löwenthal AfSlPh 37, 381);
балтосл. *lḗірā, очевидно, пов’язане з псл. *lьpěti, *lьpnǫti, укр. ли́пнути, ліпи́ти;
споріднене з лит. líepa, líepe, лтс. líẽpa, liepe «тс.», прус. lеір (у топонімі Leipiten);
псл. lipa «липа»;
р. м. ли́па, бр. лі́па, др. липа, п. слц. вл. нл. lipa, ч. слн. lípa, полаб. lаi̯ро, болг. липа́, [ли́па] «липове лико», схв. лȕпа, стсл. липа;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лип'я́ «липи» (зб.)
лип'я́нка «діжка з липового дерева; вид грибів»
ли́пець «липовий мед; напій з цього меду»
липина́ «липовий ліс»
ли́пина «липове дерево; [липовий ліс; тріски; скіпа, лучина О]»
ли́пиці «насіння липи»
липишня́к «липовий ліс»«діжка з липового дерева; [вулик з липового дерева; липова дошка Ж; діжка для меду Ba]»
ли́пка «липова кора»
липни́к «липовий гай; липовий мед; обсаджене липами кладовище Ж»«липовий ліс; [липовий мед]»
ли́пові
ли́повка «посудина для липового меду»
липо́вник «діжка, вулик з липового дерева»
підли́пки «вид грибів»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*lḗірā балтослов’янська
лі́па білоруська
липа́ болгарська
ли́па «липове лико» болгарська
lipa верхньолужицька
limpáti «запалює» давньоіндійська
липа давньоруська
liepsnà «полум’я» литовська
líepa литовська
líepe литовська
líẽpa литовська
liepe «тс.» литовська
ли́па македонська
lipa нижньолужицька
lаi̯ро полабська
lipa польська
*lьpěti праслов’янська
*lьpnǫti праслов’янська
lipa «липа» праслов’янська
lеір (у топонімі Leipiten) прусська
Leipiten прусська
Leipiten прусська
ли́па російська
лȕпа сербохорватська
lipa словацька
lípa словенська
липа старослов’янська
ли́пнути українська
ліпи́ти українська
lípa чеська

ли́пень «сьомий місяць року»

псл. *lip-ьn-jь «час цвітіння липи», похідне утворення від lipa «липа»;
р. [ли́пец], бр. лі́пень, п. Ііріес, [lіріеń], ч. [lіреń] «тс.», слц. [lipeň] «червень», схв. лȗпањ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ли́пець «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лі́пень білоруська
lіріес польська
lіріеń польська
*lip-ьn-jь «час цвітіння липи» праслов’янська
lipa «липа» праслов’янська
ли́пец російська
лȗпањ «тс.» сербохорватська
lipeň «червень» словацька
lіреń «тс.» чеська

ли́пці «жердина для знімання фруктів, розколота на одному кінці»

не зовсім ясне;
можливо, фонетичне написання замість *либці, яке могло б бути пов’язане з [ли́бити] «брати, збирати» (пор. [ли́бці] «вірьовка з прив’язаним м’ясом для ловіння риби»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ли́пка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*либці українська
ли́бити «брати, збирати» (пор. [ли́бці] «вірьовка з прив’язаним м’ясом для ловіння риби») українська
ли́бці українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України