ЛИНЧА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ле́нча «сочевиця, Lens culinaris Medic (Lens esculenta Moench.)» (бот.)
запозичення з угорської мови;
уг. lencse «сочевиця» походить, очевидно, від слн. léča (‹ *lęča), що виникло з псл. *lętja «тс.» (пор. др. ляча, болг. ле́ща, м. ле́ка, схв. ле́ћа, стсл. лѧшта), пов’язаного з лат. lens (lentis), двн. linsi, нвн. Linse «тс.»;
скоріше всього ці слова походять з якогось спільного невідомого джерела, хоча припускалася і їх первісна спорідненість (Schrader Reallexicon 13): виведення укр. [ле́нча] з рум. linte «тс.» (Vincenz ІЗ) безпідставне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ле́мша
ле́нчиця
ли́нча
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ле́ща | болгарська |
ле́ща | болгарська |
ле́ща | болгарська |
ле́ща | болгарська |
ле́ща | болгарська |
linsi | давньоверхньонімецька |
ляча | давньоруська |
ляча | давньоруська |
ляча | давньоруська |
ляча | давньоруська |
ляча | давньоруська |
ляча | давньоруська |
lens (lentis) | латинська |
lentis | латинська |
lentis | латинська |
ле́ка | македонська |
ле́ка | македонська |
ле́ка | македонська |
ле́ка | македонська |
Linse «тс.» | нововерхньонімецька |
*lętja «тс.» (пор. др. ляча, болг. ле́ща, м. ле́ка, схв. ле́ћа, стсл. лѧшта) | праслов’янська |
linte «тс.» | румунська |
ле́ћа | сербохорватська |
ле́ћа | сербохорватська |
ле́ћа | сербохорватська |
léča (‹ *lęča) | словенська |
*lęča | словенська |
*lęča | словенська |
*lęča | словенська |
*lęča | словенська |
*lęča | словенська |
*lęča | словенська |
*lęča | словенська |
лѧшта | старослов’янська |
lencse «сочевиця» | угорська |
ле́нча | українська |
лин «прісноводна риба родини коропових з товстим слизьким тілом, Tinca tinca L.» (іхт.)
псл. linъ, linjь «лин»;
споріднене з лит. lýnas, лтс lĩnis, прус. linis «тс.»;
балто-сл. *līn-a *-līn-i̯a-, очевидно, належить до іє. *(s)lei- «слизький, липкий», звідки також нвн. Schleie «лин», двн. slīo, дісл. slӯ, дангл. slíw «тс.»;
назва риби зумовлена тим, що поверхня її тіла покрита товстим шаром слизу;
можливе вторинне зближення з линя́ти (Machek 333 – 334; Holub – Lyer 289: слиз на шкірі, висихаючи на повітрі, облущується, після чого залишаються темніші плями);
менш обґрунтовані припущення про походження слова з *lipnь, пов’язуваного з псл. *lьpěti, lěpiti «ліпити» (Uhlenbeck KZ 39, 259 – 260) або про первісну спорідненість з гр. λινεύς «морська риба» (Uhlenbeck тж; Фасмер II 498; Boisacq 565);
р. линь, [лин, лень, ленёк, ленок, алень], бр. лінь, п. нл. lin, ч. lín, ст. líň, слц. lien, вл. lin(ak), болг. лин, м. линар, схв. лȗњ, лùњāк, ст. lȉn, слн. línj(ak) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лен
лень
«тс.»
ли́ник
лини́на
лино́к
линча́
«маленький лин»
линь
«лин»
лін
лінь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*līn-a | балтослов’янська |
*-līn-i̯a- | балтослов’янська |
*-līn-i̯a- | балтослов’янська |
лінь | білоруська |
лин | болгарська |
lin(ak) | верхньолужицька |
λινεύς «морська риба» | грецька |
slíw «тс.» | давньоанглійська |
slīo | давньоверхньонімецька |
slӯ | давньоісландська |
*(s)lei- «слизький, липкий» | індоєвропейська |
lĩnis | латиська |
lĩnis | латиська |
lĩnis | латиська |
lýnas | литовська |
линар | македонська |
lin | нижньолужицька |
Schleie «лин» | нововерхньонімецька |
lin | польська |
linъ | праслов’янська |
linjь «лин» | праслов’янська |
*lipnь | праслов’янська |
*lьpěti | праслов’янська |
lěpiti «ліпити» | праслов’янська |
linis «тс.» | прусська |
линь | російська |
лин | російська |
лень | російська |
ленёк | російська |
ленок | російська |
алень | російська |
лȗњ | сербохорватська |
лùњāк | сербохорватська |
lȉn (ст.) | сербохорватська |
lien | словацька |
línj(ak) «тс.» | словенська |
линя́ти | українська |
lín | чеська |
líň (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України