ЛИНКІ — ЕТИМОЛОГІЯ

линки́й «відсирілий, вологий»

неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

линкува́тий «вологуватий»

ли́на «товстий канат»

через посередництво польської мови запозичене з німецької;
свн. līne (нвн. Leine) «канат», двн. līna, пгерм. *līniōn «тс.» пов’язане з пгерм. *līna «льон», спорідненим з псл. Іьnъ, укр. льон;
р. [ли́на] «трос, канат», бр. ліна, п. lina, ч. слц. [lina] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лин «тс.»
ли́нка «вірьовка; корда, на якій ганяють коней; дротяний канат, яким тягають солому від молотарки на скирту Mo»
лино́к «шматок товстої вірьовки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ліна білоруська
līna давньоверхньонімецька
Leine нововерхньонімецька
lina польська
*līniōn «тс.» прагерманська
*līna «льон» прагерманська
Іьnъ праслов’янська
ли́на «трос, канат» російська
līne «канат» (нвн. Leine) середньоверхньнімецька
lina «тс.» словацька
льон українська
lina «тс.» чеська

линдзува́ти «крутити, вертіти кимсь; мучити, набридати»

неясне;
можливо, пов’язане з [ли́нка] «корда, на якій ганяють коней»;
форма могла бути зумовлена впливом [кринцува́ти] «крутити»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ли́нка «корда, на якій ганяють коней» українська
кринцува́ти «крутити» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України