ЛИНКІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
линки́й «відсирілий, вологий»
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
линкува́тий
«вологуватий»
ли́на «товстий канат»
через посередництво польської мови запозичене з німецької;
свн. līne (нвн. Leine) «канат», двн. līna, пгерм. *līniōn «тс.» пов’язане з пгерм. *līna «льон», спорідненим з псл. Іьnъ, укр. льон;
р. [ли́на] «трос, канат», бр. ліна, п. lina, ч. слц. [lina] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лин
«тс.»
ли́нка
«вірьовка; корда, на якій ганяють коней; дротяний канат, яким тягають солому від молотарки на скирту Mo»
лино́к
«шматок товстої вірьовки»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ліна | білоруська |
līna | давньоверхньонімецька |
Leine | нововерхньонімецька |
lina | польська |
*līniōn «тс.» | прагерманська |
*līna «льон» | прагерманська |
Іьnъ | праслов’янська |
ли́на «трос, канат» | російська |
līne «канат» (нвн. Leine) | середньоверхньнімецька |
lina «тс.» | словацька |
льон | українська |
lina «тс.» | чеська |
линдзува́ти «крутити, вертіти кимсь; мучити, набридати»
неясне;
можливо, пов’язане з [ли́нка] «корда, на якій ганяють коней»;
форма могла бути зумовлена впливом [кринцува́ти] «крутити»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ли́нка «корда, на якій ганяють коней» | українська |
кринцува́ти «крутити» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України