ЛИНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

неясне;

можливо, похідне утворення від лин (іхт.);

назва може бути зумовлена тим, що масть вола нагадує колір боків лина (зеленувато-жовтих із золотистим відтінком);

мотивація назв неясна;

очевидно, діалектні форми, пов’язані з льоно́к (бот.) «Linaria»;

псл. linъ, linjь «лин»;

споріднене з лит. lýnas, лтс lĩnis, прус. linis «тс.»;

балто-сл. *līn-a *-līn-i̯a-, очевидно, належить до іє. *(s)lei- «слизький, липкий», звідки також нвн. Schleie «лин», двн. slīo, дісл. slӯ, дангл. slíw «тс.»;

назва риби зумовлена тим, що поверхня її тіла покрита товстим шаром слизу;

можливе вторинне зближення з линя́ти (Machek 333 – 334; Holub – Lyer 289: слиз на шкірі, висихаючи на повітрі, облущується, після чого залишаються темніші плями);

менш обґрунтовані припущення про походження слова з *lipnь, пов’язуваного з псл. *lьpěti, lěpiti «ліпити» (Uhlenbeck KZ 39, 259 – 260) або про первісну спорідненість з гр. λινεύς «морська риба» (Uhlenbeck тж; Фасмер II 498; Boisacq 565);

р. линь, [лин, лень, ленёк, ленок, алень], бр. лінь, п. нл. lin, ч. lín, ст. líň, слц. lien, вл. lin(ak), болг. лин, м. линар, схв. лȗњ, лùњāк, ст. lȉn, слн. línj(ak) «тс.»;

свн. līne (нвн. Leine) «канат», двн. līna, пгерм. *līniōn «тс.» пов’язане з пгерм. *līna «льон», спорідненим з псл. Іьnъ, укр. льон;

через посередництво польської мови запозичене з німецької;

р. [ли́на] «трос, канат», бр. ліна, п. lina, ч. слц. [lina] «тс.»;

форма могла бути зумовлена впливом [кринцува́ти] «крутити»;

можливо, пов’язане з [ли́нка] «корда, на якій ганяють коней»;

неясне;

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане з [льну́ти] «чіплятися», псл. *linǫti ‹ *lipnǫti «липнути»;

у такому разі назва зумовлена тим, що деякі види смілки липкі (пор. [липень] «смілка», р. [липка], слн. lépnica «тс.»);

може бути також пов’язане з льон, [лино́к] «льонок», оскільки деякі види смілки зустрічаються в посівах льону як бур’яни;

похідні утворення від льон ([лен]) назви зумовлені частково подібністю листя деяких із цих рослин до льону (льонок, льонолисник], що підтверджується існуванням синонімічних назв укр. [лен] «льонок» (при [лен] «льон»), ч. ст. len Matky Boží «льонок», Marie len, polný len, нл. Marijcyny lan «тс.», пор. також слат. linaria (звідки сучасна латинська наукова назва рослини) від лат. linum «льон», нім. Leinkraut «льонок», складне утворення з Lein «льон» і Kraut «травах, Leinblatt «льонолисник», з Lein «льон» і Blatt «лист», фр. faux lin «льонок», petit lin «тс.» (букв. «несправжній льон», «малий льон»), частково тим, що більшість рослин, які носять назви, похідні від льон, зустрічаються часто в посівах льону як бур’яни;

р. лене́ц «льонолисник», лено́к «радіола», льня́нка «льонок; [льонолисник льонолистий, Thesium linophyllum L.]», бр. [ляно́к] «льонок», [лясная льніца] «тс.», п. lenek «радіола», ст. lnek «тс.», leniec «льонолисник», lnica «льонок», ч. lněnka «льонолисник», lnice «льонок», слц. l’anček «радіола», вл. lenčk «льонок», схв. лáнак «льонолисник», [ланика] «льонок», [ланчац, ланчић] «тс.», слн. laníka «льонолисник», lanovo zele «льонок звичайний»;