ЛИМПАЧ — ЕТИМОЛОГІЯ

лимпа́ч «необпалена цегла з глини з домішкою соломи або інших органічних речовин; саман»

запозичення з німецької мови;
н. Léhmpàtzen «сира, необпалена цегла» є складним словом, утвореним з Lehm «глина» (‹свн. lēmo «тс.»), спорідненого з англ. loam «глина, эемля» (герм. *lаіma-), дісл. leir «глина» і, далі, з лат. līmus (‹ *loimos) «мул, бруд», прус. layso «глина», лит. laistýti «замазувати», алб. l’eǝ «мокра глина», та [patzen] (Batzen) «грудка»;
р. [лимпа́ч, липа́ч] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лампа́ч
ланпа́ч
лемпа́ч «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
l'eǝ «мокра глина» албанська
loam «глина, эемля» (герм. *Іаіma-) англійська
*lаіma- германські
*lаіma- германські
*lаіma- германські
leir «глина» давньоісландська
līmus «мул, бруд» (‹ *loimos) латинська
*loimos латинська
*loimos латинська
laistýti «замазувати» литовська
Léhmpàtzen «сира, необпалена цегла» німецька
Lehm «глина» (‹свн. lēmo «тс.») німецька
patzen «грудка» німецька
Batzen німецька
layso «глина» прусська
лимпа́ч російська
липа́ч «тс.» російська
lēmo середньоверхньнімецька
lēmo середньоверхньнімецька
lēmo середньоверхньнімецька
lēmo середньоверхньнімецька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України