ЛИМОН — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено із східних мов, можливо, через посередництво грецької чи італійської;

нгр. λιμόνι, іт. limone виводяться від перс. līmun, ар. lakimūn, що походять з мов Індії або Малайї (гінді līmū з дінд. nimbhūka-, мал. limau);

р. болг. лимо́н, бр. лімо́н, п. ст. limonia, ч. limon, вл. limona, м. лимон, схв. лимóна, лùмӯн, слн. limóna;

запозичення з російської мови;

р. налимо́ниться «напитися п’яним» є похідним від лимо́н;

первісне значення тлумачиться як «напитися пуншу з лимоном»;

українська форма, якщо не помилка, є результатом зближення з лима́н;

назва зумовлена яскравожовтим кольором достиглих плодів, подібним до кольору лимона;

похідне утворення від лимо́н;

р. лимо́нка;

запозичення з російської мови;

р. лимо́нник є похідним від лимо́н;

назва пояснюється тим, що коріння і стебла рослини при розтиранні пахнуть лимоном;

бр. лімо́ннік «тс.»;

похідне утворення від лимо́н;

назва зумовлена лимонно-жовтим кольором крил метелика;

р. лимо́нница;

запозичення з російської мови;

р. лимо́нничать є похідним утворенням від лимо́н за зразком минда́ль – минда́льничать;