ЛИЗУН — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лизу́н «міфічна істота, що живе в лісі і пожирає людей»
пор. вирази як ли́зень злиза́в «зник», да́ти лизуна́ «зникнути»;
очевидно, похідне утворення від лиза́ти;
бр. [лізу́н] «міфічна істота, якою лякають дітей»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лізу́н «міфічна істота, якою лякають дітей» | білоруська |
ли́зень злиза́в «зник» | українська |
да́ти лизуна́ «зникнути» | українська |
лиза́ти | українська |
лизун «комонник лучний, Succisa pra tensis Moench. » (бот.)
пор. російські назви комонника [язык, язычник, лесной язычник, коровий язык];
назва зумовлена тим, що корінь комонника за формою схожий на язик;
похідне утворення від лиза́ти;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
язык | російська |
язычник | російська |
лесной язычник | російська |
коровий язык | російська |
лиза́ти | українська |
лизу́н «слимак, Limax L.; равлик, Helix L.» (зоол.)
результат контамінації назв [слизу́н] «сливень, равлик», [слизю́к, слізе́нь, слізу́н] «тс.» і семантично близьких дієслів лиза́ти, лі́зти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лизю́к
лі́зень
лізу́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
слизу́н «сливень, равлик» | українська |
слизю́к «тс.» | українська |
слі́зень «тс.» | українська |
слізу́н «тс.» | українська |
лиза́ти | українська |
лі́зти | українська |
лигу́н «підлабузник»«поплічник»
очевидно, результати афективної видозміни форм лизу́н, підли́за «тс.», зближених з лига́тися «заводити знайомство, товаришувати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лизу́н | українська |
підли́за «тс.» | українська |
лига́тися «заводити знайомство, товаришувати» | українська |
лиза́ти
іє. *leiḡh- «лизати» звуконаслідувального походження;
споріднене з лит. liežiù, liẽžti, laižýti, laižaũ, лтс. làizît «тс.», дінд. léḍhi, réḍhi, líhati «лиже», ав. raēz «лизати», перс. lištan «тс.», вірм. lizum, lizanem «лижу, пожираю», гр. λείχω «лижу», λιχνεύω «облизую, ласую», лат. lingo «лижу» (з носовим інфіксом), ірл. lígim «тс.», двн. lehhôn «лизати», нвн. lecken, дангл. liссіаn, англ. lick «тс.»;
псл. lьzati, ližǫ «лизати» (з пізнішим вирівнянням вокалізму кореня);
вл. lizać, нл. lizaś, болг. ли́жа, ли́звам, м. лиже, лизне, схв. ли́зати, слн. lízati, стсл. лизати, лижѫ;
р. лиза́ть, бр. ліза́ць, п. lizać, ч. lízat, слц. lízat;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́лизень
«частина чого-небудь, що видається в якийсь бік у формі клина»
зали́зи
«залисини»
ли́жучий
лиз
(ь)(у виразі як л. злизав «зник»)
ли́за
«прилизаний, прилизана»
лиза́к
«захворювання тварин, викликане недостачею мінеральних речовин у кормах»
ли́зало
ли́занка
«вид страви (зварене молоко з борошном)»
лиза́тися
«цілуватися; підлабузнюватися»
ли́зень
«язик великої рогатої худоби»
ли́зкати
«лизати; їсти дуже мало, повільно»
ли́знути
лизу́н
«хто любить лизатися (цілуватися); лизоблюд»
лизуне́ць
«грудка солі, яку дають лизати худобі»
лизу́ха
«тс.»
лизу́ха
«та, що любить лизатися»
лизь
«язик великої рогатої худоби»
ли́зькати
«тс.»
о́близень
«відмова у якому-небудь проханні»«зазнати невдачі»
(у виразах о́близня спійма́ти, вхопи́ти, діста́ти, скуштува́ти, з’ї́сти )
підли́з
підли́за
«підлабузник»
підлиза́йко
підлиза́ч
пі́длизень
підли́зник
підли́зуватися
«підлещуватися»
підлизу́н
«тс.»
підли́зу́ха
поли́зач
«блюдолиз»
прили́за
«з гладко зачесаним волоссям; франт»
прили́зувати
«зачісувати»
про́лиз
«місце на річці, яке не замерзає»
про́лизень
«тс.; промите течією місце в льоду»
проли́зина
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
raēz «лизати» | авестійська |
lick «тс.» | англійська |
ліза́ць | білоруська |
ли́жа | болгарська |
ли́жа | болгарська |
ли́звам | болгарська |
ли́жа | болгарська |
ли́звам | болгарська |
ли́жа | болгарська |
ли́звам | болгарська |
ли́жа | болгарська |
ли́звам | болгарська |
ли́жа | болгарська |
ли́звам | болгарська |
ли́жа | болгарська |
ли́звам | болгарська |
ли́жа | болгарська |
ли́звам | болгарська |
ли́жа | болгарська |
ли́звам | болгарська |
lizać | верхньолужицька |
lizać | верхньолужицька |
lizać | верхньолужицька |
lizać | верхньолужицька |
lizać | верхньолужицька |
lizać | верхньолужицька |
lizać | верхньолужицька |
lizać | верхньолужицька |
lizać | верхньолужицька |
lizać | верхньолужицька |
lizum | вірменська |
lizanem «лижу, пожираю» | вірменська |
λείχω «лижу» | грецька |
λιχνεύω «облизую, ласую» | грецька |
liссіаn | давньоанглійська |
lehhôn «лизати» | давньоверхньонімецька |
léḍhi | давньоіндійська |
réḍhi | давньоіндійська |
líhati «лиже» | давньоіндійська |
*leiḡh- «лизати» | індоєвропейська |
lígim «тс.» | ірландська |
lingo «лижу» (з носовим інфіксом) | латинська |
làizît «тс.» | латиська |
liežiù | литовська |
liẽžti | литовська |
laižýti | литовська |
laižaũ | литовська |
лизне | македонська |
лиже | македонська |
лизне | македонська |
лиже | македонська |
лизне | македонська |
лиже | македонська |
лизне | македонська |
лиже | македонська |
лизне | македонська |
лиже | македонська |
лизне | македонська |
лиже | македонська |
лизне | македонська |
лиже | македонська |
lizaś | нижньолужицька |
lizaś | нижньолужицька |
lizaś | нижньолужицька |
lizaś | нижньолужицька |
lizaś | нижньолужицька |
lizaś | нижньолужицька |
lizaś | нижньолужицька |
lizaś | нижньолужицька |
lizaś | нижньолужицька |
lizaś | нижньолужицька |
lecken | нововерхньонімецька |
lištan «тс.» | перська |
lizać | польська |
lьzati | праслов’янська |
ližǫ «лизати» (з пізнішим вирівнянням вокалізму кореня) | праслов’янська |
лиза́ть | російська |
ли́зати | сербохорватська |
ли́зати | сербохорватська |
ли́зати | сербохорватська |
ли́зати | сербохорватська |
ли́зати | сербохорватська |
ли́зати | сербохорватська |
lízat | словацька |
lízati | словенська |
lízati | словенська |
lízati | словенська |
lízati | словенська |
lízati | словенська |
лижѫ | старослов’янська |
лизати | старослов’янська |
лижѫ | старослов’янська |
лизати | старослов’янська |
лижѫ | старослов’янська |
лизати | старослов’янська |
лижѫ | старослов’янська |
лизати | старослов’янська |
lízat | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України