ЛИЖНИКОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ли́жа
псл. пн. [lyži, lyžьve] «лижі, полози», пов’язуване з р. [лызга́ть] «ковзатись по льоду», [лызгону́ть, лызну́ть] «втекти», болг. [лъ́згав] «гладкий, рівний», [лъ́згам се] «ковзаюсь, катаюсь на ковзанах», м. лизгав «слизький», лизга се «ковзається»;
можливо, споріднене з лтс. lužas «довгі мисливські лижі», лит. šliužės «полози», šliaũžti «повзти, ковзати», лтс. služât (šļužât) «ковзатись», гол. sluiken «підкрадатися»;
менш імовірна спорідненість з ло́жка (Mikkola Berühr. І 137), з ёлзать (Потебня РФВ 1, 19), з нвн. Geleise «колія» (Jagić AfSlPh 6, 625);
р. лы́жа, [лы́жва] «баржа», бр. лы́жа, др. лыжа, п. łyżwa, [łyża, łyżba, łużwa, łużba, łożwa], заст. łyża (з р.), ч. lyže (з р.), слц. lyža (з ч.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ли́жва
«лижа»
ли́жва́р
«лижник»
лижва́рство
лижвяни́й
лижвя́р
«тс.»
ли́жний
ли́жник
лижня́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лы́жа | білоруська |
лъ́згав «гладкий, рівний» | болгарська |
лъ́згам се «ковзаюсь, катаюсь на ковзанах» | болгарська |
sluiken «підкрадатися» | голландська |
лыжа | давньоруська |
lužas «довгі мисливські лижі» | латиська |
služât «ковзатись» (šļužât) | латиська |
šļužât | латиська |
šliužės «полози» | литовська |
šliaũžti «повзти, ковзати» | литовська |
лизгав «слизький» | македонська |
лизга се «ковзається» | македонська |
Geleise «колія» | нововерхньонімецька |
łyżwa | польська |
łyża | польська |
łyżba | польська |
łużwa | польська |
łużba | польська |
łożwa | польська |
łyża (з р.) (заст.) | польська |
lyži «лижі, полози» пн. | праслов’янська |
lyžьve «лижі, полози» пн. | праслов’янська |
лызга́ть «ковзатись по льоду» | російська |
лызгону́ть «втекти» | російська |
лызну́ть «втекти» | російська |
ёлзать | російська |
лы́жа | російська |
лы́жва «баржа» | російська |
lyža (з ч.) | словацька |
ло́жка | українська |
lyže (з р.) | чеська |
ли́жка «ложка; ніж, яким вирізують заглиблення в ложці»
псл. lyžьka ‹ *lūzьka «тс.», паралельне *lъžъka ‹ *lužьka, відбитому в укр. ло́жка;
менш переконлива думка (Дзендзелівський УЗЛП 85 – 87) про розвиток початкового ли, як і ло, з цсл. lъ;
припущення про спорідненість з ли́жа (Mikkola Berühr. І 137) необґрунтоване;
р. [лы́жка] «ложка», бр. лыжка, п. łyżka, [łeżka], ч. слц. [lyžka] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зали́жник
ли́жґа
«ложка»
лижка́р
«майстер, що робить ложки»
лижка́рство
«виробництво ложок»
ли́жник
«полиця для ложок»
ли́зя
«ложка»
(дит.)
ли́шка
«тс.»
нали́жник
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лыжка | білоруська |
łyżka | польська |
łeżka | польська |
lyžьka «тс.» | праслов’янська |
*lъžъka | праслов’янська |
*lūzьka | праслов’янська |
*lužьka | праслов’янська |
*lūzьka | праслов’янська |
*lužьka | праслов’янська |
*lūzьka | праслов’янська |
лы́жка «ложка» | російська |
lyžka «тс.» | словацька |
ло́жка | українська |
ли | українська |
ло | українська |
ли́жа | українська |
lъ | церковнослов’янська |
lyžka «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України