ЛИЖВЯР — ЕТИМОЛОГІЯ

ли́жа

псл. пн. [lyži, lyžьve] «лижі, полози», пов’язуване з р. [лызга́ть] «ковзатись по льоду», [лызгону́ть, лызну́ть] «втекти», болг. [лъ́згав] «гладкий, рівний», [лъ́згам се] «ковзаюсь, катаюсь на ковзанах», м. лизгав «слизький», лизга се «ковзається»;
можливо, споріднене з лтс. lužas «довгі мисливські лижі», лит. šliužės «полози», šliaũžti «повзти, ковзати», лтс. služât (šļužât) «ковзатись», гол. sluiken «підкрадатися»;
менш імовірна спорідненість з ло́жка (Mikkola Berühr. І 137), з ёлзать (Потебня РФВ 1, 19), з нвн. Geleise «колія» (Jagić AfSlPh 6, 625);
р. лы́жа, [лы́жва] «баржа», бр. лы́жа, др. лыжа, п. łyżwa, [łyża, łyżba, łużwa, łużba, łożwa], заст. łyża (з р.), ч. lyže (з р.), слц. lyža (з ч.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ли́жва «лижа»
ли́жва́р «лижник»
лижва́рство
лижвяни́й
лижвя́р «тс.»
ли́жний
ли́жник
лижня́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лы́жа білоруська
лъ́згав «гладкий, рівний» болгарська
лъ́згам се «ковзаюсь, катаюсь на ковзанах» болгарська
sluiken «підкрадатися» голландська
лыжа давньоруська
lužas «довгі мисливські лижі» латиська
služât «ковзатись» (šļužât) латиська
šļužât латиська
šliužės «полози» литовська
šliaũžti «повзти, ковзати» литовська
лизгав «слизький» македонська
лизга се «ковзається» македонська
Geleise «колія» нововерхньонімецька
łyżwa польська
łyża польська
łyżba польська
łużwa польська
łużba польська
łożwa польська
łyżaр.) (заст.) польська
lyži «лижі, полози» пн. праслов’янська
lyžьve «лижі, полози» пн. праслов’янська
лызга́ть «ковзатись по льоду» російська
лызгону́ть «втекти» російська
лызну́ть «втекти» російська
ёлзать російська
лы́жа російська
лы́жва «баржа» російська
lyžaч.) словацька
ло́жка українська
lyžeр.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України