ЛИЖА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ли́жа
псл. пн. [lyži, lyžьve] «лижі, полози», пов’язуване з р. [лызга́ть] «ковзатись по льоду», [лызгону́ть, лызну́ть] «втекти», болг. [лъ́згав] «гладкий, рівний», [лъ́згам се] «ковзаюсь, катаюсь на ковзанах», м. лизгав «слизький», лизга се «ковзається»;
можливо, споріднене з лтс. lužas «довгі мисливські лижі», лит. šliužės «полози», šliaũžti «повзти, ковзати», лтс. služât (šļužât) «ковзатись», гол. sluiken «підкрадатися»;
менш імовірна спорідненість з ло́жка (Mikkola Berühr. І 137), з ёлзать (Потебня РФВ 1, 19), з нвн. Geleise «колія» (Jagić AfSlPh 6, 625);
р. лы́жа, [лы́жва] «баржа», бр. лы́жа, др. лыжа, п. łyżwa, [łyża, łyżba, łużwa, łużba, łożwa], заст. łyża (з р.), ч. lyže (з р.), слц. lyža (з ч.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ли́жва
«лижа»
ли́жва́р
«лижник»
лижва́рство
лижвяни́й
лижвя́р
«тс.»
ли́жний
ли́жник
лижня́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лы́жа | білоруська |
| лъ́згав «гладкий, рівний» | болгарська |
| лъ́згам се «ковзаюсь, катаюсь на ковзанах» | болгарська |
| sluiken «підкрадатися» | голландська |
| лыжа | давньоруська |
| lužas «довгі мисливські лижі» | латиська |
| služât «ковзатись» (šļužât) | латиська |
| šļužât | латиська |
| šliužės «полози» | литовська |
| šliaũžti «повзти, ковзати» | литовська |
| лизгав «слизький» | македонська |
| лизга се «ковзається» | македонська |
| Geleise «колія» | нововерхньонімецька |
| łyżwa | польська |
| łyża | польська |
| łyżba | польська |
| łużwa | польська |
| łużba | польська |
| łożwa | польська |
| łyża (з р.) (заст.) | польська |
| lyži «лижі, полози» пн. | праслов’янська |
| lyžьve «лижі, полози» пн. | праслов’янська |
| лызга́ть «ковзатись по льоду» | російська |
| лызгону́ть «втекти» | російська |
| лызну́ть «втекти» | російська |
| ёлзать | російська |
| лы́жа | російська |
| лы́жва «баржа» | російська |
| lyža (з ч.) | словацька |
| ло́жка | українська |
| lyže (з р.) | чеська |
ли́жка «ложка; ніж, яким вирізують заглиблення в ложці»
припущення про спорідненість з ли́жа (Mikkola Berühr. І 137) необґрунтоване;
менш переконлива думка (Дзендзелівський УЗЛП 85 – 87) про розвиток початкового ли, як і ло, з цсл. lъ;
псл. lyžьka ‹ *lūzьka «тс.», паралельне *lъžъka ‹ *lužьka, відбитому в укр. ло́жка;
р. [лы́жка] «ложка», бр. лыжка, п. łyżka, [łeżka], ч. слц. [lyžka] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зали́жник
ли́жґа
«ложка»
лижка́р
«майстер, що робить ложки»
лижка́рство
«виробництво ложок»
ли́жник
«полиця для ложок»
ли́зя
«ложка»
(дит.)
ли́шка
«тс.»
нали́жник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лыжка | білоруська |
| łyżka | польська |
| łeżka | польська |
| lyžьka «тс.» | праслов’янська |
| *lъžъka | праслов’янська |
| *lūzьka | праслов’янська |
| *lužьka | праслов’янська |
| *lūzьka | праслов’янська |
| *lužьka | праслов’янська |
| *lūzьka | праслов’янська |
| лы́жка «ложка» | російська |
| lyžka «тс.» | словацька |
| ли́жа | українська |
| ли | українська |
| ло | українська |
| ло́жка | українська |
| lъ | церковнослов’янська |
| lyžka «тс.» | чеська |
лиза́ти
іє. *leiḡh- «лизати» звуконаслідувального походження;
споріднене з лит. liežiù, liẽžti, laižýti, laižaũ, лтс. làizît «тс.», дінд. léḍhi, réḍhi, líhati «лиже», ав. raēz «лизати», перс. lištan «тс.», вірм. lizum, lizanem «лижу, пожираю», гр. λείχω «лижу», λιχνεύω «облизую, ласую», лат. lingo «лижу» (з носовим інфіксом), ірл. lígim «тс.», двн. lehhôn «лизати», нвн. lecken, дангл. liссіаn, англ. lick «тс.»;
вл. lizać, нл. lizaś, болг. ли́жа, ли́звам, м. лиже, лизне, схв. ли́зати, слн. lízati, стсл. лизати, лижѫ;
псл. lьzati, ližǫ «лизати» (з пізнішим вирівнянням вокалізму кореня);
р. лиза́ть, бр. ліза́ць, п. lizać, ч. lízat, слц. lízat;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́лизень
«частина чого-небудь, що видається в якийсь бік у формі клина»
зали́зи
«залисини»
ли́жучий
лиз
(ь)(у виразі як л. злизав «зник»)
ли́за
«прилизаний, прилизана»
лиза́к
«захворювання тварин, викликане недостачею мінеральних речовин у кормах»
ли́зало
ли́занка
«вид страви (зварене молоко з борошном)»
лиза́тися
«цілуватися; підлабузнюватися»
ли́зень
«язик великої рогатої худоби»
ли́зкати
«лизати; їсти дуже мало, повільно»
ли́знути
лизу́н
«хто любить лизатися (цілуватися); лизоблюд»
лизуне́ць
«грудка солі, яку дають лизати худобі»
лизу́ха
«тс.»
лизу́ха
«та, що любить лизатися»
лизь
«язик великої рогатої худоби»
ли́зькати
«тс.»
о́близень
«відмова у якому-небудь проханні»«зазнати невдачі»
(у виразах о́близня спійма́ти, вхопи́ти, діста́ти, скуштува́ти, з’ї́сти )
підли́з
підли́за
«підлабузник»
підлиза́йко
підлиза́ч
пі́длизень
підли́зник
підли́зуватися
«підлещуватися»
підлизу́н
«тс.»
підли́зу́ха
поли́зач
«блюдолиз»
прили́за
«з гладко зачесаним волоссям; франт»
прили́зувати
«зачісувати»
про́лиз
«місце на річці, яке не замерзає»
про́лизень
«тс.; промите течією місце в льоду»
проли́зина
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| raēz «лизати» | авестійська |
| lick «тс.» | англійська |
| ліза́ць | білоруська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́звам | болгарська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́звам | болгарська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́звам | болгарська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́звам | болгарська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́звам | болгарська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́звам | болгарська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́звам | болгарська |
| ли́жа | болгарська |
| ли́звам | болгарська |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizać | верхньолужицька |
| lizum | вірменська |
| lizanem «лижу, пожираю» | вірменська |
| λείχω «лижу» | грецька |
| λιχνεύω «облизую, ласую» | грецька |
| liссіаn | давньоанглійська |
| lehhôn «лизати» | давньоверхньонімецька |
| léḍhi | давньоіндійська |
| réḍhi | давньоіндійська |
| líhati «лиже» | давньоіндійська |
| *leiḡh- «лизати» | індоєвропейська |
| lígim «тс.» | ірландська |
| lingo «лижу» (з носовим інфіксом) | латинська |
| làizît «тс.» | латиська |
| liežiù | литовська |
| liẽžti | литовська |
| laižýti | литовська |
| laižaũ | литовська |
| лизне | македонська |
| лиже | македонська |
| лизне | македонська |
| лиже | македонська |
| лизне | македонська |
| лиже | македонська |
| лизне | македонська |
| лиже | македонська |
| лизне | македонська |
| лиже | македонська |
| лизне | македонська |
| лиже | македонська |
| лизне | македонська |
| лиже | македонська |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lizaś | нижньолужицька |
| lecken | нововерхньонімецька |
| lištan «тс.» | перська |
| lizać | польська |
| lьzati | праслов’янська |
| ližǫ «лизати» (з пізнішим вирівнянням вокалізму кореня) | праслов’янська |
| лиза́ть | російська |
| ли́зати | сербохорватська |
| ли́зати | сербохорватська |
| ли́зати | сербохорватська |
| ли́зати | сербохорватська |
| ли́зати | сербохорватська |
| ли́зати | сербохорватська |
| lízat | словацька |
| lízati | словенська |
| lízati | словенська |
| lízati | словенська |
| lízati | словенська |
| lízati | словенська |
| лижѫ | старослов’янська |
| лизати | старослов’янська |
| лижѫ | старослов’янська |
| лизати | старослов’янська |
| лижѫ | старослов’янська |
| лизати | старослов’янська |
| лижѫ | старослов’янська |
| лизати | старослов’янська |
| lízat | чеська |
ле́квар «варення із слив; повидло ДБ II»
через посередництво словацької і угорської мов (уг. lekvár «повидло, мармелад») запозичено з, німецької;
свн. laktwārje, lektuārje, electuārje «лікарська кашка, цілющий морс» походить від пізньолат. elektuārium «суміш ліків; порошок з медом або сиропом», яке виникло під впливом лат. electus «вибраний» з гр. ἐκλεικτικόν букв. «ліки, які вилизуються», утвореного від дієслова ἐκλείκω «вилизую», що складається з префікса ἐκ- (ἐξ-) «із-, ви-» і дієслова λείκω «лижу», спорідненого з лит. liẽžti «лизати», лтс. làizît, псл. lizǫ, lizati «тс.», укр. лижу́, лиза́ти;
семантичні і формальні зміни відбулись на українському ґрунті;
п. ст. lekwarz «густа суміш певних ліків, подібна до повидла», lektwarz, lakwarz, lęktwarz, elektwarz «тс.», ч. lektvar «лікарський відвар; цілющий напій», ст. lektvař «порошок, змішаний з медом тощо; ласощі», lekvař «тс.», слц. lekvár «(фруктове) повидло»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лехва́ря
«несмачний суп, погана страва»
ле́хвора
«несмачний суп»
не́квар
«кашоподібна, погано зварена страва»
неква́ря
«несмачний суп, погано зварена страва»
не́тварь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ἐκλεικτικόν | грецька |
| ἐκλείκω «вилизую» | грецька |
| ἐκ- «із-, ви-» (ἐξ-) | грецька |
| λείκω «лижу» | грецька |
| ἐξ- | грецька |
| ēlectus «вибраний» | латинська |
| làizît | латиська |
| liẽžti «лизати» | литовська |
| elektuārium «суміш ліків; порошок з медом або сиропом» | пізньолатинська |
| lekwarz «густа суміш певних ліків, подібна до повидла»«тс.» (ст.) | польська |
| lektwarz «густа суміш певних ліків, подібна до повидла»«тс.» (ст.) | польська |
| lakwarz «густа суміш певних ліків, подібна до повидла»«тс.» (ст.) | польська |
| lęktwarz «густа суміш певних ліків, подібна до повидла»«тс.» (ст.) | польська |
| elektwarz «густа суміш певних ліків, подібна до повидла»«тс.» (ст.) | польська |
| lizǫ | праслов’янська |
| lizati «тс.» | праслов’янська |
| laktwārje | середньоверхньнімецька |
| lektuārje | середньоверхньнімецька |
| electuārje «лікарська кашка, цілющий морс» | середньоверхньнімецька |
| lekvár «(фруктове) повидло» | словацька |
| lekvár | угорська |
| лижу́ | українська |
| лиза́ти | українська |
| lektvar «лікарський відвар; цілющий напій» | чеська |
| lektvař «порошок, змішаний з медом тощо; ласощі»«тс.» (ст.) | чеська |
| lekvař «порошок, змішаний з медом тощо; ласощі»«тс.» (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України