ЛИГНУТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
лигну́ти «ударити»
не зовсім ясне;
припускається зв’язок з псл. *lęg-, звідки р. ляга́ться «брикатися», ля́жка «стегно»;
можливо, споріднене з лит. láigyti «пустувати, скакати від радості», ст. laigo «танцює», лит. lingúoti «кивати, хитати, гойдати», лтс. lĩguôt (lĩgât) «колихатись, хитатись; колихати, гойдати», дінд. réjati «викликає тремтіння», réjate «тремтить, дрижить; скаче»;
іє. *leig-/loig- «скакати; дрижати»;
п. [ligać] «брикатися, штовхатися, ударяти», ч. ст. líhati «рухати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лигну́тися
«ударитися»
налигну́ть
«ударити»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
réjati «викликає тремтіння» | давньоіндійська |
réjate «тремтить, дрижить; скаче» | давньоіндійська |
*leig-/loig- «скакати; дрижати» | індоєвропейська |
lĩguôt «колихатись, хитатись; колихати, гойдати» (lĩgât) | латиська |
lĩgât | латиська |
láigyti «пустувати, скакати від радості» | литовська |
laigo «танцює» (ст.) | литовська |
lingúoti «кивати, хитати, гойдати» | литовська |
ligać «брикатися, штовхатися, ударяти» | польська |
*lęg- | праслов’янська |
ляга́ться «брикатися» | російська |
ля́жка «стегно» | російська |
líhati «рухати» (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України