ЛЕХИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. lěха ‹ *loisa «борозна між загонами; загін, грядка», потім «смуга поля між двома борознами (що засівається за один помах руки)»;

споріднене з лит. lýsia, lýsė, lýsvė, lýstė «гоядка», прус. lyso «тс.», двн. (Wagan-)leisa «слід (воза), колія», leist «слід; колодка (взуттєва)», свн. geleis «проторена дорога», гот. laists «слід», lais «я знаю» (тобто «напав на слід»), laistjan «переслідувати», дісл. leistr «нога; коротка панчоха», лат. līra «борозна між загонами» ( ‹ *leisā);

іє. *loisa «борозна»;

укр. ля- замість очікуваного лі- неясне, можливо, зумовлене впливом [ля́да] «грядка, земельна ділянка»;

р. [ля́ха] «вузька грядка; грядка, смуга», [ля́ха́] «грядка, міра землі; борозна; частина землі, яка засівається за один помах руки; межа падання зерна при сівбі; межа; колія», бр. [ляха́] «грядка, загін; межа падання зерна», [ліха́] «грядка», др. лѣха, леха «грядка, загін, межа», п. [lecha, lécha, liecha, licha, lifa] «загін, грядка; смуга, пропущена при оранці», ст. lecha «загін, грядка; ряд», ч. lícha «грядка, загін; [поле, розчищене від лісу; частина поля, яку можна засіяти за один помах руки]», ст. lécha «грядка, загін», вл. нл. lěcha «тс.», болг. леха́ «грядка, загін, міра площі», м. леа «грядка, загін», схв. лијȅха «грядка», слн. léha «загін, грядка», стсл. лѣха «загін, частина поля між борознами»;