ЛЕТАРГІЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

Sławski IV 179 – 180;

Frisk I 133, II 80 – 82, 115. – Див. ще а-, ене́ргія. – Пор. о́рган1;

Klein 881 – 882;

Dauzat 434;

Kluge – Mitzka 437;

БЕР III 373;

Holub – Lyer 286;

Kopaliński 569;

Brückner 296;

Hüttl-Worth 14;

Горяев 447;

Фасмер II 487;

нім. Lethargíe, фр. léthargie походять від лат. lēthargia і, далі, гр. ληϑαργία «тс.», утвореного з λήθη «забуття», похідного від дієслова λήθω, -ειν «бути захованим, бути невідомим; забувати», спорідненого з лат. lateo, -ēre «ховатися, бути захованим; бути невідомим», стсл. лагати «бути в засаді, підстерігати», та іменника ἀργία «бездіяльність, лінь; відпочинок», похідного від прикметника ἀργός ( ‹ ἀ-(F)εpγός) «бездіяльний, лінивий», утвореного з заперечної частки ἀ- (ἀν- перед голосним) «не-, без-», та іменника (F)έpγον «діло, робота, дія». – СІС 390;

через посередництво російської і польської мов запозичено з західноєвропейських;

р. летарги́я, бр. летаргі́я, п. letarg, ч. letargie, слц. letargia, вл. letargija, болг. лета́ргия, м. летаргиjа, схв. летàргиjа, слн. letargíja;