ЛЕП — ЕТИМОЛОГІЯ

леп «липкий бруд; [земляний віск; клей Ж]»

псл. lěръ, *lьръ «клей; все, що липне», іменники від дієслова *lьpěti «прилипати, липнути»;
в українській мові з нерегулярною вокалізацією псл. ь у відкритому складі (лепу, лепом і т. д.), як у [лену] (льону) з псл. Іьnu, лоба з псл. lъba;
пор. закономірне ч. ст. lep – lpu (‹ *lьръ) при lep – lepa (‹ lěръ);
варіант псл. lьръ відбивається і в р.-цсл. лепъ;
збереження е в відкритому складі могло бути підтримане в даному разі впливом польської мови, в якій е походить з псл. ě;
звукова форма [ліп] може бути зведена як до псл. lěръ (якщо і зберігається і в відкритому складі), так і до псл. lьръ (як лід з lьdъ), якщо у відкритому складі з’являється е;
п. ч. lep «клей, липучка для лову комах, птахів», слц. lep «клей», вл. lěp, нл. liр, [lěp] «тс.», схв. лȇп «клей; все, що клеїть; [розчин вапна, звичайно змішаний з глиною, яким мажуть]», слн. lép «клей», р.-цсл. лепъ, «клей; пластир; все, що клеїть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ле́павча «брудна дитина»
лепова́тиця «глинистий клейкий ґрунт»
лип'я́р «робітник, що вибирає земляний віск із глини»
ліп «клеп»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lěp верхньолужицька
liр нижньолужицька
lěp «тс.» нижньолужицька
е польська
lep «клей, липучка для лову комах, птахів» польська
lěръ праслов’янська
*lьръ «клей; все, що липне» праслов’янська
*lьpěti «прилипати, липнути» праслов’янська
ь (лепу, лепом і т. д.) праслов’янська
lьnu праслов’янська
lъba праслов’янська
*lьръ праслов’янська
lěръ праслов’янська
lьръ праслов’янська
ě праслов’янська
lěръ (якщо і зберігається і в відкритому складі) праслов’янська
lьръ (як лід з Іьdъ) праслов’янська
lьdъ праслов’янська
е праслов’янська
лепъ русько-церковнослов’янська
лепъ «клей; пластир; все, що клеїть» русько-церковнослов’янська
лȇп «клей; все, що клеїть; [розчин вапна, звичайно змішаний з глиною, яким мажуть]» сербохорватська
lep «клей» словацька
lép «клей» словенська
лену (льону) українська
лоба українська
лепом українська
льону українська
лепу українська
ліп українська
лід українська
lep (‹ *Іьръ)(‹ Іěръ) (ст.) чеська
lpu (‹ *Іьръ)(‹ Іěръ) (ст.) чеська
lep (ст.) чеська
lepa (ст.) чеська
lep «клей, липучка для лову комах, птахів» чеська

нале́пкати «наліпити; обкидати брудом»

результат видозміни форми наліпи́ти, зумовленої впливом слова леп;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
наліпи́ти українська
леп українська

лі́пший «кращий»

псл. *lěрjь, форма вищого ступеня від lěръ «гарний, красивий; добрий, відповідний, належний», пов’язаного з lěpiti, lipnǫti «ліпити, липнути»;
первісне значення – «який прилягає, липне, пристає, підходить, відповідає»;
пор. аналогічний розвиток семантики споріднених лит. lipnùs «липкий» – «милий, лагідний, ввічливий», лтс. laĩpns «доступний, ласкавий, ввічливий, милий»;
для псл. lěръ припускалося також вихідне значення «жир, жирний» (Meringer WuS 5, 149);
зіставляється з лат. lepōs «краса, чарівність», lepіdus «милий, приємний, гарний» (Machek ESJČ 327; Holub – Lyer 285);
р. [ле́пый] «гарний, красивий, прекрасний», бр. ле́пшы «кращий», п. lepszy «тс.», ч. слц. lepý «красивий», lepší «кращий», вл. lepy «гарний; спритний». lěpši «кращий», нл. lěpy «гарний, добрий, зграбний, спритний», lěpšy «кращий», полаб. lepsĕ «краще», болг. [леп] «красивий, добрий», м. [леп] «гарний, красивий», схв. лȇп, лȕjеп «красивий, гарний; відповідний», љȅпшӣ «кращий, красивий», слн. lép «гарний, красивий; приємний, добрий», lépši кращий, красивіший, приємніший», стсл. лѣпъ «гарний, відповідний, належний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ліпний «прекрасний, чудовий»
ліпо́та́ «краса»
ліпш
лі́пшати
лі́пше
полі́пшення
полі́пшувати
полі́пшувач
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ле́пшы «кращий» білоруська
леп «красивий, добрий» болгарська
lepy «гарний; спритний»«кращий» верхньолужицька
lěpši верхньолужицька
lepōs «краса, чарівність» латинська
lepіdus «милий, приємний, гарний» латинська
laĩpns «доступний, ласкавий, ввічливий, милий» латиська
lipnùs «липкий» литовська
леп «гарний, красивий» македонська
lěpy «гарний, добрий, зграбний, спритний»«кращий» нижньолужицька
lěpšy «гарний, добрий, зграбний, спритний»«кращий» нижньолужицька
lepsĕ «краще» полабська
lepszy «тс.» польська
*lěрjь праслов’янська
lěръ «гарний, красивий; добрий, відповідний, належний» праслов’янська
lipnǫti «ліпити, липнути» праслов’янська
lěpiti праслов’янська
lěpiti праслов’янська
lěръ «жир, жирний» праслов’янська
ле́пый «гарний, красивий, прекрасний» російська
лȇп сербохорватська
лȕjеп «красивий, гарний; відповідний» сербохорватська
љȅпшӣ «кращий, красивий» сербохорватська
lepý «красивий»«кращий» словацька
lepší «красивий»«кращий» словацька
lép «гарний, красивий; приємний, добрий» словенська
lépši «гарний, красивий; приємний, добрий» словенська
лѣпъ «гарний, відповідний, належний» старослов’янська
lepý «красивий»«кращий» чеська
lepší «красивий»«кращий» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України