ЛЕП — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
леп «липкий бруд; [земляний віск; клей Ж]»
псл. lěръ, *lьръ «клей; все, що липне», іменники від дієслова *lьpěti «прилипати, липнути»;
в українській мові з нерегулярною вокалізацією псл. ь у відкритому складі (лепу, лепом і т. д.), як у [лену] (льону) з псл. Іьnu, лоба з псл. lъba;
пор. закономірне ч. ст. lep – lpu (‹ *lьръ) при lep – lepa (‹ lěръ);
варіант псл. lьръ відбивається і в р.-цсл. лепъ;
збереження е в відкритому складі могло бути підтримане в даному разі впливом польської мови, в якій е походить з псл. ě;
звукова форма [ліп] може бути зведена як до псл. lěръ (якщо і зберігається і в відкритому складі), так і до псл. lьръ (як лід з lьdъ), якщо у відкритому складі з’являється е;
п. ч. lep «клей, липучка для лову комах, птахів», слц. lep «клей», вл. lěp, нл. liр, [lěp] «тс.», схв. лȇп «клей; все, що клеїть; [розчин вапна, звичайно змішаний з глиною, яким мажуть]», слн. lép «клей», р.-цсл. лепъ, «клей; пластир; все, що клеїть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ле́павча
«брудна дитина»
лепова́тиця
«глинистий клейкий ґрунт»
лип'я́р
«робітник, що вибирає земляний віск із глини»
ліп
«клеп»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
lěp | верхньолужицька |
liр | нижньолужицька |
lěp «тс.» | нижньолужицька |
е | польська |
lep «клей, липучка для лову комах, птахів» | польська |
lěръ | праслов’янська |
*lьръ «клей; все, що липне» | праслов’янська |
*lьpěti «прилипати, липнути» | праслов’янська |
ь (лепу, лепом і т. д.) | праслов’янська |
lьnu | праслов’янська |
lъba | праслов’янська |
*lьръ | праслов’янська |
lěръ | праслов’янська |
lьръ | праслов’янська |
ě | праслов’янська |
lěръ (якщо і зберігається і в відкритому складі) | праслов’янська |
lьръ (як лід з Іьdъ) | праслов’янська |
lьdъ | праслов’янська |
е | праслов’янська |
лепъ | русько-церковнослов’янська |
лепъ «клей; пластир; все, що клеїть» | русько-церковнослов’янська |
лȇп «клей; все, що клеїть; [розчин вапна, звичайно змішаний з глиною, яким мажуть]» | сербохорватська |
lep «клей» | словацька |
lép «клей» | словенська |
лену (льону) | українська |
лоба | українська |
лепом | українська |
льону | українська |
лепу | українська |
ліп | українська |
лід | українська |
lep (‹ *Іьръ)(‹ Іěръ) (ст.) | чеська |
lpu (‹ *Іьръ)(‹ Іěръ) (ст.) | чеська |
lep (ст.) | чеська |
lepa (ст.) | чеська |
lep «клей, липучка для лову комах, птахів» | чеська |
нале́пкати «наліпити; обкидати брудом»
результат видозміни форми наліпи́ти, зумовленої впливом слова леп;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
наліпи́ти | українська |
леп | українська |
лі́пший «кращий»
псл. *lěрjь, форма вищого ступеня від lěръ «гарний, красивий; добрий, відповідний, належний», пов’язаного з lěpiti, lipnǫti «ліпити, липнути»;
первісне значення – «який прилягає, липне, пристає, підходить, відповідає»;
пор. аналогічний розвиток семантики споріднених лит. lipnùs «липкий» – «милий, лагідний, ввічливий», лтс. laĩpns «доступний, ласкавий, ввічливий, милий»;
для псл. lěръ припускалося також вихідне значення «жир, жирний» (Meringer WuS 5, 149);
зіставляється з лат. lepōs «краса, чарівність», lepіdus «милий, приємний, гарний» (Machek ESJČ 327; Holub – Lyer 285);
р. [ле́пый] «гарний, красивий, прекрасний», бр. ле́пшы «кращий», п. lepszy «тс.», ч. слц. lepý «красивий», lepší «кращий», вл. lepy «гарний; спритний». lěpši «кращий», нл. lěpy «гарний, добрий, зграбний, спритний», lěpšy «кращий», полаб. lepsĕ «краще», болг. [леп] «красивий, добрий», м. [леп] «гарний, красивий», схв. лȇп, лȕjеп «красивий, гарний; відповідний», љȅпшӣ «кращий, красивий», слн. lép «гарний, красивий; приємний, добрий», lépši кращий, красивіший, приємніший», стсл. лѣпъ «гарний, відповідний, належний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ліпний
«прекрасний, чудовий»
ліпо́та́
«краса»
ліпш
лі́пшати
лі́пше
полі́пшення
полі́пшувати
полі́пшувач
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ле́пшы «кращий» | білоруська |
леп «красивий, добрий» | болгарська |
lepy «гарний; спритний»«кращий» | верхньолужицька |
lěpši | верхньолужицька |
lepōs «краса, чарівність» | латинська |
lepіdus «милий, приємний, гарний» | латинська |
laĩpns «доступний, ласкавий, ввічливий, милий» | латиська |
lipnùs «липкий» | литовська |
леп «гарний, красивий» | македонська |
lěpy «гарний, добрий, зграбний, спритний»«кращий» | нижньолужицька |
lěpšy «гарний, добрий, зграбний, спритний»«кращий» | нижньолужицька |
lepsĕ «краще» | полабська |
lepszy «тс.» | польська |
*lěрjь | праслов’янська |
lěръ «гарний, красивий; добрий, відповідний, належний» | праслов’янська |
lipnǫti «ліпити, липнути» | праслов’янська |
lěpiti | праслов’янська |
lěpiti | праслов’янська |
lěръ «жир, жирний» | праслов’янська |
ле́пый «гарний, красивий, прекрасний» | російська |
лȇп | сербохорватська |
лȕjеп «красивий, гарний; відповідний» | сербохорватська |
љȅпшӣ «кращий, красивий» | сербохорватська |
lepý «красивий»«кращий» | словацька |
lepší «красивий»«кращий» | словацька |
lép «гарний, красивий; приємний, добрий» | словенська |
lépši «гарний, красивий; приємний, добрий» | словенська |
лѣпъ «гарний, відповідний, належний» | старослов’янська |
lepý «красивий»«кращий» | чеська |
lepší «красивий»«кращий» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України