ЛЕНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лень «ледар»«лінива жінка»
запозичення з польської мови;
п. leń «ледар», як і ч. ст. léň, вл. lěni, схв. [lȇnj] «тс.», пов’язане з прикметником leniwy, спорідненим з укр. ліни́вий;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лінь
«ледар»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lěni | верхньолужицька |
| leń «ледар» | польська |
| leniwy | польська |
| lȇnj «тс.» | сербохорватська |
| ліни́вий | українська |
| léň (ст.) | чеська |
лин «прісноводна риба родини коропових з товстим слизьким тілом, Tinca tinca L.» (іхт.)
можливе вторинне зближення з линя́ти (Machek 333 – 334; Holub – Lyer 289: слиз на шкірі, висихаючи на повітрі, облущується, після чого залишаються темніші плями);
менш обґрунтовані припущення про походження слова з *lipnь, пов’язуваного з псл. *lьpěti, lěpiti «ліпити» (Uhlenbeck KZ 39, 259 – 260) або про первісну спорідненість з гр. λινεύς «морська риба» (Uhlenbeck тж; Фасмер II 498; Boisacq 565);
назва риби зумовлена тим, що поверхня її тіла покрита товстим шаром слизу;
балто-сл. *līn-a *-līn-i̯a-, очевидно, належить до іє. *(s)lei- «слизький, липкий», звідки також нвн. Schleie «лин», двн. slīo, дісл. slӯ, дангл. slíw «тс.»;
споріднене з лит. lýnas, лтс lĩnis, прус. linis «тс.»;
псл. linъ, linjь «лин»;
р. линь, [лин, лень, ленёк, ленок, алень], бр. лінь, п. нл. lin, ч. lín, ст. líň, слц. lien, вл. lin(ak), болг. лин, м. линар, схв. лȗњ, лùњāк, ст. lȉn, слн. línj(ak) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лен
лень
«тс.»
ли́ник
лини́на
лино́к
линча́
«маленький лин»
линь
«лин»
лін
лінь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *līn-a | балтослов’янська |
| *-līn-i̯a- | балтослов’янська |
| *-līn-i̯a- | балтослов’янська |
| лінь | білоруська |
| лин | болгарська |
| lin(ak) | верхньолужицька |
| λινεύς «морська риба» | грецька |
| slíw «тс.» | давньоанглійська |
| slīo | давньоверхньонімецька |
| slӯ | давньоісландська |
| *(s)lei- «слизький, липкий» | індоєвропейська |
| lĩnis | латиська |
| lĩnis | латиська |
| lĩnis | латиська |
| lýnas | литовська |
| линар | македонська |
| lin | нижньолужицька |
| Schleie «лин» | нововерхньонімецька |
| lin | польська |
| *lipnь | праслов’янська |
| *lьpěti | праслов’янська |
| lěpiti «ліпити» | праслов’янська |
| linъ | праслов’янська |
| linjь «лин» | праслов’янська |
| linis «тс.» | прусська |
| линь | російська |
| лин | російська |
| лень | російська |
| ленёк | російська |
| ленок | російська |
| алень | російська |
| лȗњ | сербохорватська |
| лùњāк | сербохорватська |
| lȉn (ст.) | сербохорватська |
| lien | словацька |
| línj(ak) «тс.» | словенська |
| линя́ти | українська |
| lín | чеська |
| líň (ст.) | чеська |
льон «Linum L.» (бот.)
псл. lьnъ, «льон; льняне волокно»;
споріднене з лит. lìnas (мн. linaĩ) «льон», лтс. lins (мн. lini), прус. linno гр. λίνον, алб. гег. lįni, тоск. liri, лат. līnum, двн. līn (нвн. Lein) «тс.», гот. lein «полотно», дірл. līn «сітка», ірл. líon «льон»;
не виключена можливість давнього культурного запозичення у якогось з народів Східної Європи, напр., у скіфів;
висловлювалась також гіпотеза про зв’язок з доіндоєвропейським (Machek ESJČ 326) чи з середземноморським субстратом (Schrader Reallexikon l 323);
робилися спроби виведення слова з іє. *(s)lī- «синюватий» і зіставлення з лат. liveo «бути синюватим» (Pokorny 965);
зіставлялося з дінд. līnaḥ «що прилягає», ірл. lían «ніжний, м’який» (Uhlenbeck 262);
малопереконливе припущення (Hofmann 181) про латинське або германське походження слова у праслов’янській мові;
р. бр. лён, др. льнъ, п. ч. вл. len, слц. l’an, нл. lan, полаб. l’ån, болг. м. лен, схв. лȁн, слн. lán, стсл. льнѣнъ «льняний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гірський
«вид азбесту»
зайців
«льонок звичайний, Linaria vulgaris (L.) Mill.»
(бот.)
зайців
«тс.»
зозу́лин
(вид моху)
ильча́стий
ильча́тий
ільнува́ти
«збирати подать, (у т. ч. льон)»
(заст., про попадю)
ільняний
«льняний»
ільча́стий
лен
«льон прядильний»
лен
«льонок звичайний»
(бот.)
лен
ле́нище
«ділянка землі, з якої зібрано врожай льону»
ленни́й
ле́ннищи
«тс.»
леновище
«льонище Mak, [ліннишки] «скатерті»«льняна пряжа»
ленок
«тс. (зм.); льонок звичайний; льонолисник, Thesium L.»
лень
«льон посівний»
лінни́й
«тс.»
лляни́й
льни́ско
«поле з-під льону»
льни́ще
«тс.»
льно́ві
льнува́ти
«тс.; насміхатися, знущатися Пі»
льняни́й
льон
«льонолисник гірський, Thesium montanum Ehrh.»
(бог.)
льон
«тс.»
льона́вий
«схожий на волокна льону»
льона́р
льона́рка
«жінка, яка вирощує льон; [льонозбиральна машина Л]»
льона́рство
льоне́ць
льо́ниско
«місце, де ріс льон»
льо́ни́ще
льонко́вий
«льняний»
льонни́й
льонова́ті
«льонові»
льоно́вий
«тс.»
льоно́вище
«льонище»
лянни́й
новозела́ндський
«Phormium tenах Torst.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lįni | албанська |
| лён | білоруська |
| лен | болгарська |
| len | верхньолужицька |
| lįni | гегський |
| lein «полотно» | готська |
| λίνον | грецька |
| līn «тс.» (нвн. Lein) | давньоверхньонімецька |
| līnaḥ «що прилягає» | давньоіндійська |
| līn «сітка» | давньоірландська |
| льнъ | давньоруська |
| *(s)lī- «синюватий» | індоєвропейська |
| líon «льон» | ірландська |
| lían «ніжний, м’який» | ірландська |
| līnum | латинська |
| liveo «бути синюватим» | латинська |
| lins (мн. lini) | латиська |
| lini | латиська |
| lìnas «льон» (мн. linaĩ) | литовська |
| linaĩ | литовська |
| лен | македонська |
| lan | нижньолужицька |
| Lein | нововерхньонімецька |
| l'ån | полабська |
| len | польська |
| lьnъ | праслов’янська |
| linno | прусська |
| лён | російська |
| лȁн | сербохорватська |
| l'an | словацька |
| lán | словенська |
| льнѣнъ «льняний» | старослов’янська |
| liri | тоскський |
| len | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України