ЛЕННА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лен «спадкове земельне володіння в епоху феодалізму, яке надавалося васалу за умови несення ним військової служби та виконання інших повинностей» (іст.)
через посередництво російської, а також польської і чеської мов запозичено з німецької;
нвн. Léh(e)n «лен» (свн. lēhen «тс.») пов’язане з нвн. leihen «позичати; віддавати в найми, в тимчасове користування» (двн. līhan, свн. līhen «тс.»), спорідненим з гот. leiwan «тс.», гр. λείπω «залишаю, покидаю», лат. linquo «залишаю, віддаю; покидаю», дірл. lēicim (з *linqīmi) «залишаю», вірм. lk‘anem «залишаю, покидаю», лит. līkti «залишатися, лишатися », стсл. отълѣкъ «рештки; залишок»;
р. лен, [ле́на], бр. лен, п. lenno, ч. слц. слн. léno, вл. нл. leno, схв. лéно;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ле́нний
ле́нник
ленни́чий
«ленний»
ле́но
«тс.»
лено́вник
«ленник»
підле́но
«підлен»
підлено́вник
«підленник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лен | білоруська |
| leno | верхньолужицька |
| lk'anem «залишаю, покидаю» | вірменська |
| leiwan «тс.» | готська |
| λείπω «залишаю, покидаю» | грецька |
| līhan | давньоверхньонімецька |
| līhan | давньоверхньонімецька |
| līhan | давньоверхньонімецька |
| lēicim «залишаю» (з *linqīmi) | давньоірландська |
| *linqīmi | давньоірландська |
| *linqīmi | давньоірландська |
| linquo «залишаю, віддаю; покидаю» | латинська |
| līkti «залишатися, лишатися » | литовська |
| leno | нижньолужицька |
| Léh(e)n «лен» (свн. lēhen «тс.») | нововерхньонімецька |
| leihen «позичати; віддавати в найми, в тимчасове користування» (двн. līhan, свн. līhen «тс.») | нововерхньонімецька |
| lenno | польська |
| лен | російська |
| ле́на | російська |
| лéно | сербохорватська |
| lēhen | середньоверхньнімецька |
| līhen | середньоверхньнімецька |
| lēhen | середньоверхньнімецька |
| līhen | середньоверхньнімецька |
| lēhen | середньоверхньнімецька |
| līhen | середньоверхньнімецька |
| lēhen | середньоверхньнімецька |
| léno | словацька |
| léno | словенська |
| отълѣкъ «рештки; залишок» | старослов’янська |
| léno | чеська |
ленішо́к «скатерка»
очевидно, нерегулярне утворення від [лен] «льон» Ж, [ле́нни́й] «льняний» (пор. ленні скатерті);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лен «льон» | українська |
| ле́нни́й «льняний» (пор. ленні скатерті) | українська |
| ленні скатерті | українська |
льон «Linum L.» (бот.)
малопереконливе припущення (Hofmann 181) про латинське або германське походження слова у праслов’янській мові;
зіставлялося з дінд. līnaḥ «що прилягає», ірл. lían «ніжний, м’який» (Uhlenbeck 262);
робилися спроби виведення слова з іє. *(s)lī- «синюватий» і зіставлення з лат. liveo «бути синюватим» (Pokorny 965);
висловлювалась також гіпотеза про зв’язок з доіндоєвропейським (Machek ESJČ 326) чи з середземноморським субстратом (Schrader Reallexikon l 323);
не виключена можливість давнього культурного запозичення у якогось з народів Східної Європи, напр., у скіфів;
споріднене з лит. lìnas (мн. linaĩ) «льон», лтс. lins (мн. lini), прус. linno гр. λίνον, алб. гег. lįni, тоск. liri, лат. līnum, двн. līn (нвн. Lein) «тс.», гот. lein «полотно», дірл. līn «сітка», ірл. líon «льон»;
псл. lьnъ, «льон; льняне волокно»;
р. бр. лён, др. льнъ, п. ч. вл. len, слц. l’an, нл. lan, полаб. l’ån, болг. м. лен, схв. лȁн, слн. lán, стсл. льнѣнъ «льняний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гірський
«вид азбесту»
зайців
«льонок звичайний, Linaria vulgaris (L.) Mill.»
(бот.)
зайців
«тс.»
зозу́лин
(вид моху)
ильча́стий
ильча́тий
ільнува́ти
«збирати подать, (у т. ч. льон)»
(заст., про попадю)
ільняний
«льняний»
ільча́стий
лен
«льон прядильний»
лен
«льонок звичайний»
(бот.)
лен
ле́нище
«ділянка землі, з якої зібрано врожай льону»
ленни́й
ле́ннищи
«тс.»
леновище
«льонище Mak, [ліннишки] «скатерті»«льняна пряжа»
ленок
«тс. (зм.); льонок звичайний; льонолисник, Thesium L.»
лень
«льон посівний»
лінни́й
«тс.»
лляни́й
льни́ско
«поле з-під льону»
льни́ще
«тс.»
льно́ві
льнува́ти
«тс.; насміхатися, знущатися Пі»
льняни́й
льон
«льонолисник гірський, Thesium montanum Ehrh.»
(бог.)
льон
«тс.»
льона́вий
«схожий на волокна льону»
льона́р
льона́рка
«жінка, яка вирощує льон; [льонозбиральна машина Л]»
льона́рство
льоне́ць
льо́ниско
«місце, де ріс льон»
льо́ни́ще
льонко́вий
«льняний»
льонни́й
льонова́ті
«льонові»
льоно́вий
«тс.»
льоно́вище
«льонище»
лянни́й
новозела́ндський
«Phormium tenах Torst.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lįni | албанська |
| лён | білоруська |
| лен | болгарська |
| len | верхньолужицька |
| lįni | гегський |
| lein «полотно» | готська |
| λίνον | грецька |
| līn «тс.» (нвн. Lein) | давньоверхньонімецька |
| līnaḥ «що прилягає» | давньоіндійська |
| līn «сітка» | давньоірландська |
| льнъ | давньоруська |
| *(s)lī- «синюватий» | індоєвропейська |
| lían «ніжний, м’який» | ірландська |
| líon «льон» | ірландська |
| liveo «бути синюватим» | латинська |
| līnum | латинська |
| lins (мн. lini) | латиська |
| lini | латиська |
| lìnas «льон» (мн. linaĩ) | литовська |
| linaĩ | литовська |
| лен | македонська |
| lan | нижньолужицька |
| Lein | нововерхньонімецька |
| l'ån | полабська |
| len | польська |
| lьnъ | праслов’янська |
| linno | прусська |
| лён | російська |
| лȁн | сербохорватська |
| l'an | словацька |
| lán | словенська |
| льнѣнъ «льняний» | старослов’янська |
| liri | тоскський |
| len | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України