ЛЕМКО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ле́мко «представник етнографічної групи українців у Карпатах»
похідне утворення від поширеного у лемків слова [лем] «тільки, лише»;
р. ле́мки, п. lemko;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лема́к
лема́чка
«лемка»
лемки́ня
ле́мківський
ле́мківщина
«місцевість, заселена лемками»
лемчак
«тс.»
лемча́нка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lemko | польська |
| ле́мки | російська |
| лем «тільки, лише» | українська |
бо́йко
назва середиьокарпатської частини українського населення, утворена від вигуку [бой (бо́йє)] «їйбогу», характерного для місцевого діалекту (пор. прізвище Бойкало (1586– 1590);
пор. також назву ле́мко, утворену від частки [лем] «лише, тільки»);
безпідставними були спроби пов’язання з кельтською етнічною назвою Boii, Воїkoi (Šafařík ČČM 10, 23–26; Целевич Правда 1868, 419; Партицький Дѣло № 255, 1894; Perwolf AfSIPh 7, 617– 618);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бо́йка
«жінка з родини бойків»
бо́йкати
«говорити бой (бойє)»
бойки́ня
Бо́йкі́вщина
бойчи́ха
«тс.»
бойчу́к
«малий бойко»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бой «їйбогу» (бо́йє)] | ? |
| ле́мко | ? |
| лем «лише, тільки» | ? |
уш «назва військової людини, що часто вживає слово уж» (заст.)
результат субстантивізації частки р. уж з оглушенням приголосного відповідно до російської вимови;
пор. аналогічні укр. [лем] «але; тільки, лише; от, же, ж» і ле́мко «представник етнографічної групи українців (у Карпатах)», які часто вживають слово лем;
Фонетичні та словотвірні варіанти
уш-ужч
«тс.»
у́шкати
«гово-рити р. уж, псуючи цим українську мову»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| уж | російська |
| лем «але; тільки, лише; от, же, ж» | українська |
| ле́мко «представник етнографічної групи українців (у Карпатах)» | українська |
| лем | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України