ЛЕМЕХ — ЕТИМОЛОГІЯ
лемі́ш
псл. lemešь/lemežь «вістря рала чи плуга; соха, плуг», пов’язане чергуванням голосних з lomiti «ламати» як назва знаряддя, що ламає землю;
споріднене з лит. lẽmežis «зуб розсохи, на який надівається леміш», лтс. lemesis «леміш»;
такий самий розвиток значення в дінд. phā́la «леміш» ‹ *(s)phel- «розщепляти, ламати», дінд. phálati «тріскає»;
зіставлення з лат. vomis «леміш» (Маchek ESJČ 326) необґрунтоване;
р. ле́меш, ле́ме́х, бр. ляме́ш, [лемеш], др. лемешь «соха, плуг», п. lemiesz «леміш», ст. lemięsz, lemięž, ч. слц. lemeš, вл. Lemišow (топонім), болг. леме́ж, м. лемеш, схв. љèмеш, лèмеш, лèмjеш, лèмеж, слн. lémež «тс.», стсл. лємєшь «соха, плуг»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| леме́ж | болгарська |
| Lemišow (топонім) | верхньолужицька |
| phā́la «леміш» | давньоіндійська |
| *(s)phel- «розщепляти, ламати» | давньоіндійська |
| phálati «тріскає» | давньоіндійська |
| лемешь «соха, плуг» | давньоруська |
| vomis «леміш» | латинська |
| lemesis «леміш» | латиська |
| lẽmežis «зуб розсохи, на який надівається леміш» | литовська |
| лемеш | македонська |
| lemiesz «леміш» | польська |
| lemięsz (ст.) | польська |
| lemięž (ст.) | польська |
| lemešь «вістря рала чи плуга; соха, плуг» | праслов’янська |
| lomiti «ламати» | праслов’янська |
| lemežь | праслов’янська |
| lemežь | праслов’янська |
| ле́меш | російська |
| ле́ме́х | російська |
| ляме́ш | російська |
| лемеш | російська |
| љèмеш | сербохорватська |
| лèмеш | сербохорватська |
| лèмjеш | сербохорватська |
| лèмеж | сербохорватська |
| lemeš | словацька |
| lémež «тс.» | словенська |
| лємєшь «соха, плуг» | старослов’янська |
| lemeš | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України