ЛЕЛІЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

можливо, етимологічно пов’язане з лю́лі;

споріднене з лит. leliúoti «заколисувати маленьку дитину приспівом (čiùčiuo-lèliuo); пестити, леліяти», лтс. leluôt «заколисувати (дитину)», дінд. lēlā́yati, lēlāyáti, lēláyati «колише; хитається; тремтить», lálati «пестить, жартує, бавиться», lālayati «пестить, леліє», lólati «рухається туди й сюди»;

псл. lelějati, lelěti «колихати» від приспіву lele при колиханні дитини;

р. леле́ять «леліяти; [колихати]», бр. [леле́ць] «пестити; колихати», др. лелѣяти «колихати, хитати», п. [lelać] «пестити; колихати, бавити», ст. lelejać «колихати, хитати», ч. ст. leleti «робити хвилі, хвилювати», нл. lelawiś se «перевалюватися з бокуна бік, валятися; качатися; безсоромно поводитися», болг. леле́я «колихаю в колисці, заколисую; лелію», м. лелее «хитає, колихає», схв. лелùjати, лелèjaти;

результат видозміни форми лелі́яти «[колихати, хитати]» (нове значення виникло спершу, очевидно, у зв’язку з водою (пор. ч. ст. leleti «робити хвилі, хвилювати»);

р. [леле́ять (лиле́ять)] «блискотіти, переливатися»;

варіант назви ліле́я «тс.», що виник, очевидно, під впливом подібного за звучанням дієслова лелі́яти «пестити, голубити» (пор. у вірші: «Хвиля лелію леліє...»);

п. [lelija, leluja], слц. lel’uja, нл. leluja, схв. лȇлиja, слн. lę́lija, lelja;

очевидно, через посередництво польської та інших західнослов’янських мов запозичено з німецької;

двн. lolli «пажитниця п’янка», свн. lulch, lullich «тс.», нвн. Lolch «тс.; кукіль, Agrostemma L.» походять від лат. lolium «пажитниця п’янка; кукіль; стоколос», очевидно, спорідненого з дінд. lólati «рухається туди й сюди», lálati «танцює, грає», lelā́yati «хитається», укр. лелі́яти, лю́лі;

існує також гіпотеза про середземноморське походження лат. lolium, яке зіставляється з баск. olo, olho «овес», гр. λολλα «якась рослина» (Battisti–Alessio 2263);

у слов’янських мовах запозичена назва поширилась на інші, здебільшого отруйні, рослини (з наркотичною дією) внаслідок зближення з лю́лі, лю́ля́ти;

бр. [люля́к] «отруйна рослина, Datura stramonium», п. lulek, ст. lulka «тс.», ч. lilek «паслін чорний, Solanum nigrum L.», [l’ul’ek] «беладонна лікарська, Atropa belladonna L.», слц. l’ul’ok «паслін», [l’ul’ek, мн. l’ul’ki] «отруйні ягоди блекоти», болг. [лю́ля] «березка, Convolvulus sepium L.», схв. љýљак «пажитниця п’янка, дурійка, Lolium temulentum L.», љу̑љ, [љу̑љка], слн. ljúljka «тс.», ljȗlj «стоколос покрівельний, Bromus tectorum L.»;