ЛЕЛІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лелі́ти «виблискувати, блищати, відбивати світло, проміння; тихо протікати, струменіти»
результат видозміни форми лелі́яти «[колихати, хитати]» (нове значення виникло спершу, очевидно, у зв’язку з водою (пор. ч. ст. leleti «робити хвилі, хвилювати»);
р. [леле́ять (лиле́ять)] «блискотіти, переливатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лела́вка
«біляста земля (неродюча)»
лела́ня
«тс.»
лелі́лий
«блискотливий»
(лилі́лий)] Ж
лелі́тка
«блискуче кружальце для прикрас; [назва квітки]»
лелі́яти
«виблискувати»
лені́ти
лилі́тка
«блискітка»
лині́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
леле́ять «блискотіти, переливатися» (лиле́ять)] | російська |
лиле́ять | російська |
лиле́ять | російська |
лелі́яти «[колихати, хитати]» (нове значення виникло спершу, очевидно, у зв’язку з водою (пор. ч. ст. leleti «робити хвилі, хвилювати») | українська |
leleti (ст.) | чеська |
ле́ле (вигук для вираження жалю, нарікання, страху або здивування)
звичайно пояснюється як вигук звуконаслідувального характеру (псл. *lele), утворений подвоєнням складу le, подібно до гр. ἐλελευ̃ (вигук скорботи), ἐλελελευ̃ «тс.» (Sławski IV 140; БЕР III 354; Matzenauer 239);
більш очевидною здається тотожність цього вигуку з кличною формою від [ле́ля] (псл. [lelja]) «старша жінка; тітка; мати»);
пор. не́не «леле» від не́ня «мати»;
болг. ле́ле (вигук для вираження жалю, ляку або здивування), м. леле (вигук для вираження болю, страху, горя, здивування), схв. лȅлē «леле», лēлé «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
леле́кати
«голосити, стогнати, квилити»
леле́чи
«тс.»
ле́лечко
«тс.»
лелі́ти
«плакати, пхикати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ле́ле (вигук для вираження жалю, ляку або здивування) | болгарська |
ἐλελελευ̃ «тс.» | грецька |
ἐλελευ̃ | грецька |
леле (вигук для вираження болю, страху, горя, здивування) | македонська |
*lele (вигук скорботи) | праслов’янська |
le | праслов’янська |
lelja | праслов’янська |
лȅлē «леле» | сербохорватська |
лēлé «тс.» | сербохорватська |
ле́ля «старша жінка; тітка; мати» (псл. [lelja]) | українська |
не́не «леле» | українська |
не́ня «мати» | українська |
лелі́яти «пестити, голубити, плекати; [колихати, хитати Ж]»
псл. lelějati, lelěti «колихати» від приспіву lele при колиханні дитини;
споріднене з лит. leliúoti «заколисувати маленьку дитину приспівом (čiùčiuo-lèliuo); пестити, леліяти», лтс. leluôt «заколисувати (дитину)», дінд. lēlā́yati, lēlāyáti, lēláyati «колише; хитається; тремтить», lálati «пестить, жартує, бавиться», lālayati «пестить, леліє», lólati «рухається туди й сюди»;
можливо, етимологічно пов’язане з лю́лі;
р. леле́ять «леліяти; [колихати]», бр. [леле́ць] «пестити; колихати», др. лелѣяти «колихати, хитати», п. [lelać] «пестити; колихати, бавити», ст. lelejać «колихати, хитати», ч. ст. leleti «робити хвилі, хвилювати», нл. lelawiś se «перевалюватися з бокуна бік, валятися; качатися; безсоромно поводитися», болг. леле́я «колихаю в колисці, заколисую; лелію», м. лелее «хитає, колихає», схв. лелùjати, лелèjaти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лелі́ти
«пестити, голубити»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
леле́ць «пестити; колихати» | білоруська |
леле́я «колихаю в колисці, заколисую; лелію» | болгарська |
lēlā́yati | давньоіндійська |
lēlāyáti | давньоіндійська |
lēláyati «колише; хитається; тремтить» | давньоіндійська |
lálati «пестить, жартує, бавиться» | давньоіндійська |
lālayati «пестить, леліє» | давньоіндійська |
lólati «рухається туди й сюди» | давньоіндійська |
лелѣяти «колихати, хитати» | давньоруська |
leluôt «заколисувати (дитину)» | латиська |
leliúoti «заколисувати маленьку дитину приспівом (čiùčiuo-lèliuo); пестити, леліяти» | литовська |
čiùčiuo-lèliuo | литовська |
лелее «хитає, колихає» | македонська |
lelawiś se «перевалюватися з бокуна бік, валятися; качатися; безсоромно поводитися» | нижньолужицька |
lelać «пестити; колихати, бавити» | польська |
lelejać «колихати, хитати» (ст.) | польська |
lelějati | праслов’янська |
lelěti «колихати» | праслов’янська |
lele | праслов’янська |
леле́ять «леліяти; [колихати]» | російська |
лелùjати | сербохорватська |
лелèjaти | сербохорватська |
лю́лі | українська |
leleti «робити хвилі, хвилювати» (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України