ЛЕЛІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

лелі́ти «виблискувати, блищати, відбивати світло, проміння; тихо протікати, струменіти»

результат видозміни форми лелі́яти «[колихати, хитати]» (нове значення виникло спершу, очевидно, у зв’язку з водою (пор. ч. ст. leleti «робити хвилі, хвилювати»);
р. [леле́ять (лиле́ять)] «блискотіти, переливатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лела́вка «біляста земля (неродюча)»
лела́ня «тс.»
лелі́лий «блискотливий» (лилі́лий)] Ж
лелі́тка «блискуче кружальце для прикрас; [назва квітки]»
лелі́яти «виблискувати»
лені́ти
лилі́тка «блискітка»
лині́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
леле́ять «блискотіти, переливатися» (лиле́ять)] російська
лиле́ять російська
лиле́ять російська
лелі́яти «[колихати, хитати]» (нове значення виникло спершу, очевидно, у зв’язку з водою (пор. ч. ст. leleti «робити хвилі, хвилювати») українська
leleti (ст.) чеська

ле́ле (вигук для вираження жалю, нарікання, страху або здивування)

звичайно пояснюється як вигук звуконаслідувального характеру (псл. *lele), утворений подвоєнням складу le, подібно до гр. ἐλελευ̃ (вигук скорботи), ἐλελελευ̃ «тс.» (Sławski IV 140; БЕР III 354; Matzenauer 239);
більш очевидною здається тотожність цього вигуку з кличною формою від [ле́ля] (псл. [lelja]) «старша жінка; тітка; мати»);
пор. не́не «леле» від не́ня «мати»;
болг. ле́ле (вигук для вираження жалю, ляку або здивування), м. леле (вигук для вираження болю, страху, горя, здивування), схв. лȅлē «леле», лēлé «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

леле́кати «голосити, стогнати, квилити»
леле́чи «тс.»
ле́лечко «тс.»
лелі́ти «плакати, пхикати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ле́ле (вигук для вираження жалю, ляку або здивування) болгарська
ἐλελελευ̃ «тс.» грецька
ἐλελευ̃ грецька
леле (вигук для вираження болю, страху, горя, здивування) македонська
*lele (вигук скорботи) праслов’янська
le праслов’янська
lelja праслов’янська
лȅлē «леле» сербохорватська
лēлé «тс.» сербохорватська
ле́ля «старша жінка; тітка; мати» (псл. [lelja]) українська
не́не «леле» українська
не́ня «мати» українська

лелі́яти «пестити, голубити, плекати; [колихати, хитати Ж]»

псл. lelějati, lelěti «колихати» від приспіву lele при колиханні дитини;
споріднене з лит. leliúoti «заколисувати маленьку дитину приспівом (čiùčiuo-lèliuo); пестити, леліяти», лтс. leluôt «заколисувати (дитину)», дінд. lēlā́yati, lēlāyáti, lēláyati «колише; хитається; тремтить», lálati «пестить, жартує, бавиться», lālayati «пестить, леліє», lólati «рухається туди й сюди»;
можливо, етимологічно пов’язане з лю́лі;
р. леле́ять «леліяти; [колихати]», бр. [леле́ць] «пестити; колихати», др. лелѣяти «колихати, хитати», п. [lelać] «пестити; колихати, бавити», ст. lelejać «колихати, хитати», ч. ст. leleti «робити хвилі, хвилювати», нл. lelawiś se «перевалюватися з бокуна бік, валятися; качатися; безсоромно поводитися», болг. леле́я «колихаю в колисці, заколисую; лелію», м. лелее «хитає, колихає», схв. лелùjати, лелèjaти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лелі́ти «пестити, голубити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
леле́ць «пестити; колихати» білоруська
леле́я «колихаю в колисці, заколисую; лелію» болгарська
lēlā́yati давньоіндійська
lēlāyáti давньоіндійська
lēláyati «колише; хитається; тремтить» давньоіндійська
lálati «пестить, жартує, бавиться» давньоіндійська
lālayati «пестить, леліє» давньоіндійська
lólati «рухається туди й сюди» давньоіндійська
лелѣяти «колихати, хитати» давньоруська
leluôt «заколисувати (дитину)» латиська
leliúoti «заколисувати маленьку дитину приспівом (čiùčiuo-lèliuo); пестити, леліяти» литовська
čiùčiuo-lèliuo литовська
лелее «хитає, колихає» македонська
lelawiś se «перевалюватися з бокуна бік, валятися; качатися; безсоромно поводитися» нижньолужицька
lelać «пестити; колихати, бавити» польська
lelejać «колихати, хитати» (ст.) польська
lelějati праслов’янська
lelěti «колихати» праслов’янська
lele праслов’янська
леле́ять «леліяти; [колихати]» російська
лелùjати сербохорватська
лелèjaти сербохорватська
лю́лі українська
leleti «робити хвилі, хвилювати» (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України