ЛЕКТОР — ЕТИМОЛОГІЯ
ле́кція
можливо, через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. lēctiō «читання» пов’язане з lego «читаю; виголошую»;
р. болг. ле́кция, бр. ле́кцыя, п. lekcja, ч. lekce, слц. lekсіа, вл. lekcija, м. лекциjа, схв. лèкциjа, слн. lékcija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ле́ктор
лекто́рій
ле́кторка
ле́кторство
ле́кторська
лектри́са
«жінка-лектор; жінка-читець»
лекту́ра
«посада, заняття лектора-викладача; [читання]»
лекці́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ле́кцыя | білоруська |
| ле́кция | болгарська |
| lekcija | верхньолужицька |
| lēctiō «читання» | латинська |
| lego «читаю; виголошую» | латинська |
| лекциjа | македонська |
| lekcja | польська |
| ле́кция | російська |
| лèкциjа | сербохорватська |
| lekсіа | словацька |
| lékcija | словенська |
| lekce | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України