ЛЕКСИКОГРАФІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
лексикогра́фія
запозичення з французької мови;
фр. lexicographie утворене з гр. λεξικόγράφος «лексикограф», яке складається з основ іменника λεξικόν «словник» (λέξις «слово») і дієслова γράφω «креслю, пишу»;
р. болг. лексикогра́фия, бр. лексікагра́фія, п. leksykografia, ч. lexikografie, слц. lexikografia, вл. leksikografija, м. лексикографиjа, схв. лексикогрàфиjа, слн. leksikografíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лексико́граф
лексикографі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лексікагра́фія | білоруська |
| лексикогра́фия | болгарська |
| leksikografija | верхньолужицька |
| λεξικόγράφος «лексикограф» | грецька |
| λεξικόν «словник» (λέξις «слово») | грецька |
| γράφω «креслю, пишу» | грецька |
| λέξις | грецька |
| лексикографиjа | македонська |
| leksykografia | польська |
| лексикогра́фия | російська |
| лексикогрàфиjа | сербохорватська |
| lexikografia | словацька |
| leksikografíja | словенська |
| lexicographie | французька |
| lexikografie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України