ЛЕКСЕМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ле́ксика
запозичено з грецької мови – в давньоруську через церковнослов’янську, пізніше в українську мову через російську і, далі, німецьку або французьку (нім. Léxikon, фр. lexique «лексика); гр. λεξικόν «словник» є похідним від λέξις «слово», пов’язаного з λέγω «збираю; рахую; говорю, розповідаю», спорідненим з лат. lego «збираю, читаю, виголошую», алб. mb-ledh «збираю»;
іє. *leḡ- «збирати»;
р. болг. м. ле́ксика, бр. ле́ксіка, др. лексиконъ, п. leksyka, ч. lexika (рідк.), lexikon, слц. lexika, вл. leksikon «словник», схв. лèксик(а), слн. léksika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лексе́ма
лексикаліза́ція
лексикалізо́ваний
лексикон
(1627)
лекси́кон
лекси́чний
лєксика́льний
«лексичний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
mb-ledh «збираю» | албанська |
ле́ксіка | білоруська |
ле́ксика | болгарська |
leksikon «словник» | верхньолужицька |
λέξις «слово» | грецька |
λέγω «збираю; рахую; говорю, розповідаю» | грецька |
λεξικόν | грецька |
λεξικόν | грецька |
λεξικόν | грецька |
лексиконъ | давньоруська |
*leḡ- «збирати» | індоєвропейська |
lego «збираю, читаю, виголошую» | латинська |
ле́ксика | македонська |
Léxikon | німецька |
leksyka | польська |
ле́ксика | російська |
лèксик(а) (а) | сербохорватська |
lexika | словацька |
léksika | словенська |
lexique | французька |
lexique | французька |
lexique | французька |
lexika (рідк.), lexikon | чеська |
lexikon | чеська |
lexikon | чеська |
lexikon | чеська |
lexikon | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України