ЛЕКИ — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ЗМІСТ

ле́нча «сочевиця, Lens culinaris Medic (Lens esculenta Moench.)» (бот.)

ле́гки́й

існують також форми з носовим інфіксом (іє. *leng^u̯h-, *ln̥g^u̯h-), лит. leñgvas, lengvùs «легкий», лтс. liêgs «тс.», ав. rǝnǰyō «легше, спритніше» (від ragu-), гот. leihts «легкий», двн. līht(i), нвн. leicht, дангл. lēoht «тс.», двн. lungar «швидкий», днн. lungor «тс.»;

іє. *leg^uhu «легкий (у вазі і в русі)»;

споріднене з дінд. laghú(raghú-) «легкий, малий; швидкий», ав. ragu-, жін. р. rǝvī (‹*ragvī) «моторний, прудкий», лат. levis ( ‹ *legu̯is, *leχu̯is) «легкий, швидкий», дірл. laigiu (вищий ступінь) «менше, гірше», скімр. llеі «менше», корн. le «тс.» (пкельт. *lagiōs), гр. έλαχύς «маленький»;

псл. lьgъkъ «легкий, неважкий», поширена суфіксом -kъ давня u-ocнова *lьgъ;

р. лёгкий, бр. лёгкі, др. льгъкыи, легкыи, п. lekki, [letki, leki, lefki], ч. lehký, слц. l’ahký, [l’echki, l’eki], вл. lochki, нл. lažki, ст. lekki, letki, полаб. l’á(k)k’ė, l’átk’ė, болг. м. лек, схв. лȁк, [lȁgak, legek], слн. láhek, lahák, [lehȃk], стсл. льгъкъ;

Фонетичні та словотвірні варіанти

злеге́нька

зле́гка

легкови́й

легкови́к «легкова машина »

легко́вка «тс.»

легкота́ «легкість»

легкува́тий

легку́ль «ледар»

легку́н

легойко «легко, спритно»

лего́нький «тихий, повільний»

легу́н «тс.»

легчи́ти «полегшувати»

ле́гшати

лекши́на «полегшення»

ле́кшинка «легка робота»

нале́гко «без важкої ноші »

нале́гці «тс.»

не «вагітна»

обле́гши́ти

облекши́ти

полеге́нько

полеге́ньку

поле́гка «полегкість»

полегка́р «легковажна людина; любитель легкого життя»

по́легки «полегенько»

по́легкий «легкуватий; занадто легкий Нед»

поле́гкість

поле́гом «не поспішаючи»

полего́ньки

полего́цьки «тс.»

по́легша «полегшення»

поле́гши́ти

поле́кша

поле́кшина

полекші́нє «тс.»

полехку́ «злегка»

преле́гкий «дуже легкий»

улега́ти «полегшувати»

уле́гці «без важкої ноші»

улегчи́ти

уле́гшити

улекша́ти

улекши́ти

уле́ча́ти

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
rǝnǰyō «легше, спритніше» (від ragu-)	авестійська
ragu-/o	авестійська
ragu-	авестійська
rǝvī «моторний, прудкий» (‹*ragvī)	авестійська
*ragvī	авестійська
*ragvī	авестійська
*ragvī	авестійська
*ragvī	авестійська
*ragvī	авестійська
*ragvī	авестійська
*ragvī	авестійська
лёгкі	білоруська
лек	болгарська
lochki	верхньолужицька
leihts «легкий»	готська
έλαχύς «маленький»	грецька
lēoht «тс.»	давньоанглійська
līht(i)	давньоверхньонімецька
lungar «швидкий»	давньоверхньонімецька
laghú «легкий, малий; швидкий»	давньоіндійська
(raghú-)	давньоіндійська
raghú-	давньоіндійська
raghú-	давньоіндійська
raghú-	давньоіндійська
raghú-	давньоіндійська
raghú-	давньоіндійська
raghú-	давньоіндійська
raghú-	давньоіндійська
raghú-	давньоіндійська
laigiu «менше, гірше» (вищий ступінь)	давньоірландська
lungor «тс.»	давньонижньонімецька
льгъкыи	давньоруська
легкыи	давньоруська
*leng<SUP>u̯</SUP>h-	індоєвропейська
*ln̥g<SUP>u̯</SUP>h-	індоєвропейська
*ln̥g<SUP>u̯</SUP>h-	індоєвропейська
*leg<SUP>u</SUP>hu «легкий (у вазі і в русі)»	індоєвропейська
le «тс.» (пкельт. *lagiōs)	корнська
levis «легкий, швидкий» ( ‹ leg$uis, leχ$uis)	латинська
*leguis	латинська
*leχuis	латинська
*legu̯is	латинська
*leχu̯is	латинська
*legu̯is	латинська
*leχu̯is	латинська
*legu̯is	латинська
*leχu̯is	латинська
*legu̯is	латинська
*leχu̯is	латинська
*legu̯is	латинська
*leχu̯is	латинська
*legu̯is	латинська
*leχu̯is	латинська
liêgs «тс.»	латиська
leñgvas	литовська
leñgvas	литовська
leñgvas	литовська
лек	македонська
lažki	нижньолужицька
lekki (ст.)	нижньолужицька
letki (ст.)	нижньолужицька
leicht	нововерхньонімецька
l'á(k)k'ė	полабська
l'átk'ė	полабська
lekki	польська
letki	польська
leki	польська
lefki	польська
*lagiōs	пракельтська
*lagiōs	пракельтська
*lagiōs	пракельтська
*lagiōs	пракельтська
*lagiōs	пракельтська
lьgъkъ «легкий, неважкий»	праслов’янська
-kъ	праслов’янська
*lьgъ	праслов’янська
*lьgъ	праслов’янська
*lьgъ	праслов’янська
*lьgъ	праслов’янська
*lьgъ	праслов’янська
*lьgъ	праслов’янська
*lьgъ	праслов’янська
*lьgъ	праслов’янська
*lьgъ	праслов’янська
*lьgъ	праслов’янська
rǝvī «моторний, прудкий» (‹*ragvī)	російська
лёгкий	російська
лȁк	сербохорватська
lȁgak	сербохорватська
legek	сербохорватська
llеі «менше»	середньокімрська
l'ahký	словацька
l'echki	словацька
l'eki	словацька
l'eki	словацька
l'eki	словацька
l'eki	словацька
l'eki	словацька
l'eki	словацька
l'eki	словацька
l'eki	словацька
l'eki	словацька
l'eki	словацька
l'eki	словацька
l'eki	словацька
láhek	словенська
lahák	словенська
lehȃk	словенська
льгъкъ	старослов’янська
lehký	чеська
lengvùs «легкий»	?

ле́нча «сочевиця, Lens culinaris Medic (Lens esculenta Moench.)» (бот.)

запозичення з угорської мови;

скоріше всього ці слова походять з якогось спільного невідомого джерела, хоча припускалася і їх первісна спорідненість (Schrader Reallexicon 13): виведення укр. [ле́нча] з рум. linte «тс.» (Vincenz ІЗ) безпідставне;

уг. lencse «сочевиця» походить, очевидно, від слн. léča (‹ *lęča), що виникло з псл. *lętja «тс.» (пор. др. ляча, болг. ле́ща, м. ле́ка, схв. ле́ћа, стсл. лѧшта), пов’язаного з лат. lens (lentis), двн. linsi, нвн. Linse «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

ле́мша

ле́нчиця

ли́нча «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ле́ща	болгарська
ле́ща	болгарська
ле́ща	болгарська
ле́ща	болгарська
ле́ща	болгарська
linsi	давньоверхньонімецька
ляча	давньоруська
ляча	давньоруська
ляча	давньоруська
ляча	давньоруська
ляча	давньоруська
ляча	давньоруська
lens (lentis)	латинська
lentis	латинська
lentis	латинська
ле́ка	македонська
ле́ка	македонська
ле́ка	македонська
ле́ка	македонська
Linse «тс.»	нововерхньонімецька
lętja «тс.» (пор. др. ляча, болг. ле́ща, м. ле́ка, схв. ле́ћа*, стсл. лѧшта)	праслов’янська
linte «тс.»	румунська
ле́ћа	сербохорватська
ле́ћа	сербохорватська
ле́ћа	сербохорватська
léča (‹ *lęča)	словенська
*lęča	словенська
*lęča	словенська
*lęča	словенська
*lęča	словенська
*lęča	словенська
*lęča	словенська
*lęča	словенська
лѧшта	старослов’янська
lencse «сочевиця»	угорська
ле́нча	українська

лік «ліки»

заперечення германського походження слов’янських слів і розгляд їх як здавна успадкованих, споріднених з лат. loquor говорю», гр. ληκέω «кричу» (Младенов 282; Skok II 296; пор. також Мартынов Сл.-герм. взаимод. 210) і з наведеними словами германських мов (Schuster-Šewc 822 – 823) видається менш переконливим;

германські слова виводяться також з кельтських мов (пор. дірл. līaig, род. в. lēga «лікар»);

гот. lēkeis «лікар», двн. lāhhi «тс.», гот. lēkinōn «лікувати», двн. lāchinōn «тс.», можливо, споріднені з гр. λέγω «збираю; рахую; говорю», лат. lego «збираю; читаю; виголошую» (пор. свн. lāchenen «замовляти хворобу», lāchenære «чарівник, знахар, який замовляє хворобу»);

очевидно, запозичення з германських мов;

псл. lěkъ «ліки, лікування», lěčiti «лікувати»;

р. [лека́] «лікування, ліки», [ле́ко] «ліки», лечи́ть, бр. ле́кі «ліки; [лікування]», др. лѣковати, п. lek, leki, [lék, lik, lyki], ч. lék «ліки», ст. «чаклунський лікувальний засіб», слц. liek «ліки», вл. lěk, болг. м. лек, схв. лȕjек, лȇк «тс.», слн. lék «ліки; талісман», стсл. лѣчьба;

Фонетичні та словотвірні варіанти

виліковний

залікува́ти «загоїти, вилікувати; неправильно лікуючи, довести до смерті»

злікува́ти «вилікувати»

злічи́ти «тс.»

лі́ка «тс.»

ліка́р

лікаре́нко «син лікаря»

лікари́шка (знев.)

лікарі́вна «дочка лікаря»

лі́ка́рка

ліка́рник «аптекар»

лікарни́цтво «аптекарське заняття»

лікарниця «аптека»

ліка́рня «лікувальний заклад; [аптека Ж]»

лікарня́ний

лікарстве́нний «цілющий»

ліка́рство «медицина»

ліка́рство «ліки»

ліка́рський «який має лікувальні властивості»

лі́карський

лікарчу́к «дружина лікаря» (знев.)» лі́карша

лікарюва́ти

ліки́ «вилікування, одужання» (Me)

лі́ки

лікува́льний

лікува́ти

лікува́тися

ліче́бне «плата за лікування»

ліче́бний «лікувальний»

ліче́бниця «лікарня»

лі́че́ний «лікований; той, хто лікується МСБГ»

ліче́ць «лікар» (заст.)

лічи́ти «лікувати»

лічитися

невиліко́вний

перелікува́тися «полікуватися більше, ніж слід; заподіяти собі шкоду зайвим лікуванням»

підлі́кар «фельдшер»

підлікува́ти

полік «вилікування, виправлення»

полі́ч «лікування»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ле́кі «ліки; [лікування]»	білоруська
лек	болгарська
lěk	верхньолужицька
lēkeis «лікар»	готська
lēkinōn «лікувати»	готська
ληκέω «кричу»	грецька
λέγω «збираю; рахую; говорю»	грецька
lāhhi «тс.»	давньоверхньонімецька
lāchinōn «тс.»	давньоверхньонімецька
līaig	давньоірландська
lēga	давньоірландська
лѣковати	давньоруська
loquor	латинська
lego «збираю; читаю; виголошую» (пор. свн. lāchenen «замовляти хворобу», lāchenære «чарівник, знахар, який замовляє хворобу»)	латинська
лек	македонська
lek	польська
leki	польська
lék	польська
lik	польська
lyki	польська
lěkъ «ліки, лікування»	праслов’янська
lěčiti «лікувати»	праслов’янська
лека́ «лікування, ліки»	російська
ле́ко «ліки»	російська
лечи́ть	російська
лȕjек	сербохорватська
лȇк «тс.»	сербохорватська
lāchenen	середньоверхньнімецька
lāchenen	середньоверхньнімецька
lāchenære	середньоверхньнімецька
liek «ліки»	словацька
lék «ліки; талісман»	словенська
лѣчьба	старослов’янська
lék «ліки»	чеська

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України