ЛЕЗВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ле́зо
не зовсім ясне;
припускається псл. lězo, що походить від дієслів lězti «лізти», laziti «лазити» і виникло спочатку в термінології бортництва та бджільництва (Варбот Этимология 1964, 41 – 43);
менш переконливими є спроби пов’язання з лат. ligō «кирка, мотика», гр. λίσγος «тс.» (Agrell Zwei Beiträge 36 – 37; Ильинский ИОРЯС 23/1, 172 – 173), з ірл. slige «вулиця», sleg «спис», гот. slauhts «забій, заріз» (Loewenthal AfSlPh 37, 392), з іє. *leḡ- «гострий, різати» (Čop, SI. revija 9, 155 – 159);
зближення з коренем rěz-, укр. рі́зати, р. ре́зать (Горяев 184) є помилковим;
р. ле́за «бондарний струг; [лезо]», [лёзо] «лезо», [лёз] «бондарний струг», лезвие «лезо», бр. лязо́, [ле́зиво] «тс.», др. лезъ «лезо клинка», болг. лезвие́ «лезо»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ле́зво
«лезо»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лязо́ | білоруська |
ле́зиво «тс.» | білоруська |
лезвие́ «лезо» | болгарська |
slauhts «забій, заріз» | готська |
λίσγος «тс.» | грецька |
лезъ «лезо клинка» | давньоруська |
*leḡ- «гострий, різати» | індоєвропейська |
slige «вулиця» | ірландська |
sleg «спис» | ірландська |
ligō «кирка, мотика» | латинська |
lězo | праслов’янська |
lězti «лізти» | праслов’янська |
laziti «лазити» | праслов’янська |
rěz- | праслов’янська |
ре́зать | російська |
ле́за «бондарний струг; [лезо]» | російська |
лёзо «лезо» | російська |
лёз «бондарний струг» | російська |
лезвие «лезо» | російська |
рі́зати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України