ЛЕДІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ле́да
всякий, будь-який» (напр., [л. крок, л. хвиля]);
псл. lě (le) da «тільки аби», сполучення часток lě «тільки» і da «так; хай, аби»;
р. [леда́лый] «хворий, кволий, хворобливий», бр. [леда] (узагальнююча частка при займенниках і прислівниках: [леда які, леда кому, леда куды]), п. lada (‹ leda) «будь-який, всякий; неважливий», leda «тс.», ч. слц. leda «тільки; хіба, хіба що», leda- (частка при неозначених займенниках і прислівниках типу ч. ledakdo, ledaco, ledajak, слц. ledačo, ledajak);
Фонетичні та словотвірні варіанти
леда-
«будь-, -небудь»
(напр., [ле́дахто, ле́да-який, ле́да-як])
леда́й
«ледащо, ледар»
леда́й-
леда́ка
«тс.»
ле́дий
«поганий»
ледьЖ
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| леда (узагальнююча частка при займенниках і прислівниках: [леда які, леда кому, леда куды]) | білоруська |
| леда які | білоруська |
| леда кому | білоруська |
| леда куды | білоруська |
| lada «будь-який, всякий; неважливий»«тс.» (‹ leda) | польська |
| leda «будь-який, всякий; неважливий»«тс.» (‹ leda) | польська |
| leda | польська |
| lě (le) da «тільки аби» (le) | праслов’янська |
| леда́лый «хворий, кволий, хворобливий» | російська |
| lě «тільки» | словацька |
| da «так; хай, аби» | словацька |
| leda- «тільки; хіба, хіба що» (частка при неозначених займенниках і прислівниках типу ч. ledakdo, ledaco, ledajak, слц. ledačo, ledajak) | словацька |
| leda | словацька |
| ledačo | словацька |
| ledajak | словацька |
| ledajak | словацька |
| leda «тільки; хіба, хіба що» (частка при неозначених займенниках і прислівниках типу ч. ledakdo, ledaco, ledajak, слц. ledačo, ledajak) | чеська |
| leda- «тільки; хіба, хіба що» (частка при неозначених займенниках і прислівниках типу ч. ledakdo, ledaco, ledajak, слц. ledačo, ledajak) | чеська |
| ledakdo | чеська |
| ledaco | чеська |
| ledajak | чеська |
ле́две
псл. ledva (ledvě) «ледве», складне утворення з часток le «тільки», d(e) (da) «аби» і va (vě), спорідненої з лит. võs «ледве», vos-ne-võs «ледве-ледве» (пор. без -va укр. ледь, р. [ледь], бр. ледзь);
початкове l- непереконливо тлумачиться (Sławski IV 105 – 108; Machek ESJČ 220; Brückner 293; Преобр. І 211 – 212) як результат переходу j-›l- з первісного jedva, яке насправді існувало паралельно з ledva (пор. р. болг. едва́, схв. jèдва, слн. jèdva, стсл. ѥдва);
р. [ледва́, ле́две́, ледь], бр. ле́дзьве, ледзь, [ле́два, ле́две, ле́дви], п. ledwie, ledwo, [ledwa, ledwieć, lewdy], ст. ledwa, ledwe, ledwy, ч. ledva, [ledvé], слц. ledva, ledvy, вл. ledy, lědba, lěbda, lědma, нл. lěbda;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зале́две
зале́дви
«ледве, насилу»
зале́дві
зале́дво
«тс.»
ле́да
«ледве»
ле́дві
ле́дво
ледь
«тс.»
поле́два
«навряд, ледве»
поле́дви
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ле́дзьве | білоруська |
| ледзь | білоруська |
| ле́два | білоруська |
| ле́две | білоруська |
| ле́дви | білоруська |
| едва́ | болгарська |
| едва́ | болгарська |
| едва́ | болгарська |
| ledy | верхньолужицька |
| lědba | верхньолужицька |
| lěbda | верхньолужицька |
| lědma | верхньолужицька |
| võs «ледве» | литовська |
| vos-ne-võs «ледве-ледве» (пор. без -va укр. ледь, р. [ледь], бр. ледзь) | литовська |
| lěbda | нижньолужицька |
| ledwie | польська |
| ledwo | польська |
| ledwa | польська |
| ledwieć | польська |
| lewdy | польська |
| ledwa (ст.) | польська |
| ledwe (ст.) | польська |
| ledwy (ст.) | польська |
| ledva «ледве» (ledvě) | праслов’янська |
| le «тільки» | праслов’янська |
| ledvě | праслов’янська |
| ledvě | праслов’янська |
| (da) | праслов’янська |
| va | праслов’янська |
| (vě) | праслов’янська |
| ledvě | праслов’янська |
| d(e) | праслов’янська |
| (da) | праслов’янська |
| va | праслов’янська |
| (vě) | праслов’янська |
| ledvě | праслов’янська |
| d(e) | праслов’янська |
| (da) | праслов’янська |
| va | праслов’янська |
| (vě) | праслов’янська |
| ledvě | праслов’янська |
| d(e) | праслов’янська |
| (da) | праслов’янська |
| va | праслов’янська |
| (vě) | праслов’янська |
| ledvě | праслов’янська |
| d(e) | праслов’янська |
| (da) | праслов’янська |
| va | праслов’янська |
| (vě) | праслов’янська |
| ledvě | праслов’янська |
| d(e) | праслов’янська |
| (da) | праслов’янська |
| va | праслов’янська |
| (vě) | праслов’янська |
| ledvě | праслов’янська |
| d(e) | праслов’янська |
| (da) | праслов’янська |
| va | праслов’янська |
| (vě) | праслов’янська |
| ledvě | праслов’янська |
| d(e) | праслов’янська |
| (da) | праслов’янська |
| va | праслов’янська |
| (vě) | праслов’янська |
| ledvě | праслов’янська |
| d(e) | праслов’янська |
| (da) | праслов’янська |
| va | праслов’янська |
| (vě) | праслов’янська |
| ledvě | праслов’янська |
| d(e) | праслов’янська |
| l- | праслов’янська |
| j- | праслов’янська |
| j- | праслов’янська |
| jedva | праслов’янська |
| ledva | праслов’янська |
| j- | праслов’янська |
| jedva | праслов’янська |
| ledva | праслов’янська |
| j- | праслов’янська |
| jedva | праслов’янська |
| ledva | праслов’янська |
| j- | праслов’янська |
| jedva | праслов’янська |
| едва́ | російська |
| едва́ | російська |
| едва́ | російська |
| ледва́ | російська |
| ле́две́ | російська |
| ледь | російська |
| jèдва | сербохорватська |
| jèдва | сербохорватська |
| ledva | словацька |
| ledvy | словацька |
| jèdva | словенська |
| ѥдва | старослов’янська |
| ледь | українська |
| ледь | українська |
| ледь | українська |
| ледзь | українська |
| ледь | українська |
| ледь | українська |
| ледзь | українська |
| ледь | українська |
| ледь | українська |
| ледзь | українська |
| ледь | українська |
| ледь | українська |
| ледзь | українська |
| ледь | українська |
| ледь | українська |
| ледзь | українська |
| ледь | українська |
| ледь | українська |
| ледзь | українська |
| ледь | українська |
| ledva | чеська |
| ledvé | чеська |
лід «замерзла вода»
можливо, пов’язане з ірл. ladg «сніг». – Критенко Вступ 517;
споріднене з лит. [ledùsl «лід», lẽdas «тс.», ledaĩ (мн.) «град», лтс. lędus «лід», прус. ladis (‹*ledas) «тс.»;
псл. ledъ «замерзла вода; [мороз; град]»;
р. бр. лёд, др. ледъ, п. вл. lód, ч. полаб. led, слц. l’ad, нл. lod, ст. led, болг. лед, м. лед «лід, мороз», схв. лȇд «лід; град», слн. léd, стсл. лєдъ «лід; холод, мороз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́леда
«льодова кора»
заледені́лий
лед
«грудка кам’яної солі»
ледене́ць
«прозора тверда цукерка»
ледени́стий
ледени́ти
«пронизувати холодом; холодити, морозити»
ледені́ти
«перетворюватися в лід або покриватися льодом; ціпеніти»
леди́на
«донний лід»
леди́стий
«льодяний; покритий льодом»«льодяний, морозний»
леди́ца
«грудка кам’яної солі»
леди́ця
«ожеледиця»
ле́дище
«льодяне поле; глетчер»
леді́вка
«ожеледиця, льодяні бурульки на деревах; кам’яна (кристалізована) сіль»
ледівня́
«погріб з льодом, у якому зберігають продукти»
ледни́к
ледни́ця
«тс.»
ледоваті́ти
«тс.»
ледо́ве́ць
«глетчер; гострий гвіздок для підковування коня на зиму»
ледови́й
«з льоду»
ледо́виско
«льодяне поле; глетчер»
ледови́ця
ледо́вище
«тс.»
ледо́вня
«льох з льодом; холодна кімната»
ледяни́й
«тс.»
ледя́нка
«ожеледиця; льодяні бурульки на деревах; кам’яна (кристалізована) сіль»
лідни́ця
«погріб з льодом»
лодо́к
«фігура з льоду, на якій спускаються з гори або катаються, як на санках»
льод
«лід»
льоди́на
«крижина; шматок, брила льоду»
льоди́стий
«з великою кількістю льоду; дуже холодний»
льоди́ця
«ожеледь Mo; льодохід; куски поламаного льоду при його скресанні»
льоді́вка
«ожеледиця; льодяні бурульки на деревах; кам’яна кристалізована сіль»
льодни́ця
«погріб з льодом»
льодова́тий
«льодяний, морозний»
льодови́й
льодови́к
«скупчення великих мас льоду; глетчер»
льодови́тий
«льодистий»
льодови́ця
«ожеледь»
льодо́вник
«погріб з льодом»
льодо́вня
«тс.»
льодо́к
«напій з медом і спиртом, який п’ють охолодженим»
льодяни́й
льодяни́к
«прозора тверда цукерка»
обледені́лий
оле́диця
«ожеледь»
підлі́дний
підльо́дний
підльодо́вий
підльодовико́вий
поле́диця
«ожеледиця; дощ з крупою Нед; ожеледь, сніг на дереві ВеУг»
поледі́вка
«ожеледиця»
поледо́виця
«тс.»
при́лідок
«тонкий лід»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лёд | білоруська |
| лед | болгарська |
| lód | верхньолужицька |
| ледъ | давньоруська |
| ladg | ірландська |
| lędus «лід» | латиська |
| ledùsl «лід» | литовська |
| lẽdas «тс.» | литовська |
| ledaĩ | литовська |
| лед «лід, мороз» | македонська |
| lod | нижньолужицька |
| led (ст.) | нижньолужицька |
| led | полабська |
| lód | польська |
| ledъ «замерзла вода; [мороз; град]» | праслов’янська |
| ladis «тс.» (‹*ledas) | прусська |
| *ledas | прусська |
| лёд | російська |
| лȇд «лід; град» | сербохорватська |
| l'ad | словацька |
| léd | словенська |
| лєдъ «лід; холод, мороз» | старослов’янська |
| led | чеська |
ля́да «грядка в низовинній місцевості Л; місце в лісі, оброблене під посів Бі; сінокісний острівець на болоті; Ч; поляна в лісі; земельна ділянка тж»
споріднене з прус. lindan «долина» (зн. в.), шв. [linda] ‹ *lеndhiā- «пар», дірл. land «відкритий простip, відкрите місце», скімр. llаn « пусте місце, відкрита місцевість», брет. lann «дика, необроблювана рівнина», гот. land «земля, поле, країна», нвн. Land «країна; земля, грунт; суша; сільська місцевість»;
іє. *lendho-;
сумнівний з’язок з дісл. lundr «гай» (Bern. l 705: Liden РВrВ 15, 521–522);
непереконлива гіпотеза (Šachmatov AfSlPh 33, 90–91) про кельтське походження псл. *lędo;
існує припущення про доіндоєвропейське походження іє. *lendho «пустище, степ» (Rudnicki BPTJ 15, 135; Oštir Beiträge 52);
псл. lędo «необроблена земля»;
р. [ля́да́] «поле, поросле молодим лісом; цілина, поле на місці викорчуваного лісу; розчищене під грядки або сінокіс місце в лісі; міра землі; місце, незручне для обробітку; сире місце серед посівів; ліс; лісова вирубка; сухе місце серед болота; болото; низький бере», бр. ля́да́ i «ділянка, на якій вирубано ліс; розчищене під посів або під сіножать місце в лісі», др. лядина «пустище, бур’яни, густі кущі», п. [lada] «новина; викорчуване місце» (очевидно, з бр.), [lędzina] «стерня», [ladzіnа] «тс.», ч. ladо (частіше мн. lada) «необроблювана земля», слц. lado (у сполученні ležať ladom), вл. lado, (мн.) lada, нл. lědo, (мн.) lěda «тс.», полаб. l’ǫdü «орна земля, поле», болг. [леда, ле́ди́на] «новина, гірський луг», м. ледина «пуста, необроблена земля», схв. лèдина, ледùна «поле, яке тривалий час не оброблялось», слн. ledínа «необроблені поля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ляди́на
«сосна, що росте на ляді; тверда частина серцевини сосни чи ялини»
ля́до
«висока місцевість у лісі, поросла будівельною сосною; занедбана, поросла травою і чагарником місцевість Л; острівець на болоті, сухий сінокіс Ч; поляна в лісі; підвищення, поросле кущами; городи поблизу болота; земельна ділянка на місці викорчуваного лісу; земельна ділянка тж»
лядо́ва
«смолиста сосна»
лядова́те
«тверда частина серцевини сосни чи ялини»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ля́да́ «ділянка, на якій вирубано ліс; розчищене під посів або під сіножать місце в лісі» | білоруська |
| леда | болгарська |
| ле́ди́на «новина, гірський луг» | болгарська |
| lann «дика, необроблювана рівнина» | бретонська |
| land «земля, поле, країна» | готська |
| land «відкритий простip, відкрите місце» | давньоірландська |
| lundr «гай» | давньоісландська |
| лядина «пустище, бур’яни, густі кущі» | давньоруська |
| *lendho- | індоєвропейська |
| *lendho «пустище, степ» | індоєвропейська |
| ледина «пуста, необроблена земля» | македонська |
| lado (мн.) | нижньолужицька |
| lada (мн.) | нижньолужицька |
| Land «країна; земля, грунт; суша; сільська місцевість» | нововерхньонімецька |
| l'ǫdü «орна земля, поле» | полабська |
| lada «новина; викорчуване місце» (очевидно, з бр.) | польська |
| lędzina «стерня» | польська |
| ladzіnа «тс.» | польська |
| *lędo | праслов’янська |
| lędo «необроблена земля» | праслов’янська |
| lindan «долина» (зн. в.) | прусська |
| ля́да́ «поле, поросле молодим лісом; цілина, поле на місці викорчуваного лісу; розчищене під грядки або сінокіс місце в лісі; міра землі; місце, незручне для обробітку; сире місце серед посівів; ліс; лісова вирубка; сухе місце серед болота; болото; низький бере» | російська |
| лèдина | сербохорватська |
| ледùна «поле, яке тривалий час не оброблялось» | сербохорватська |
| llаn « пусте місце, відкрита місцевість» | середньокімрська |
| lado (у сполученні ležať ladom) | словацька |
| ležať ladom | словацька |
| ledínа «необроблені поля» | словенська |
| ladо «необроблювана земля» (частіше мн. lada) | чеська |
| lada | чеська |
| linda «пар» | шведська |
| *lеndhiā- | шведська |
| lědo «тс.» (мн.) | ? |
| lěda «тс.» (мн.) | ? |
ля́да «будь-, -небудь; (займ.) будьякий, кожний»
п. lada ‹ le-da «тс.» має спільне походження з укр. [ле́да] «тс.»;
запозичення з польської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lada «тс.» | польська |
| le-da | польська |
| ле́да «тс.» | українська |
ляда́щий «лінивий, поганий, нікчемний»
укр. [ляда́щий] могло з’явитися також у результаті заміни в [леда́щий] «тс.» першого компонента синонімічним [ляда];
думка про запозичення р. [ляда́щий] з польської мови (Bern. І 698) помилкова;
складне утворення з неозначеної частки [ля́да] «будь-який, який-небудь», синонімічної [ле́да] «тс.», і рефлекса займенникового елемента -щий, який міг виникнути як форма чол. р. де леда́що внаслідок сприймання його як форми прикметника середнього роду (пор. п. [lady] «який-небудь», вторинне у відношенні до частки lada «тс.», що сприймалась як форма ж. р. прикметника, див. Sławski IV 21–22);
р. [ляда́щий] «тс.; хворобливий; розпусний» (з укр.), бр. ляда́шчы «старий; кволий, хворобливий; поношений; [нікчемний, поганий, лихий]» (з укр.), ч. ladaszczy «розпусний, свавільний; який-небудь, нічого не вартий» (з укр.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ляда́шчы «старий; кволий, хворобливий; поношений; [нікчемний, поганий, лихий]» (з укр.) | білоруська |
| lady | польська |
| lada | польська |
| ляда́щий | російська |
| леда́що (пор. п. [lady] «який-небудь», вторинне у відношенні до частки lada «тс.», що сприймалась як форма ж. р. прикметника, див. Sławski IV 21--22) (чол.) | російська |
| ляда́щий «тс.; хворобливий; розпусний» (з укр.) | російська |
| леда́щий | українська |
| ляда | українська |
| ля́да «будь-який, який-небудь» | українська |
| ле́да «тс.» | українська |
| -щий | українська |
| леда́що | українська |
| ladaszczy «розпусний, свавільний; який-небудь, нічого не вартий» (з укр.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України