ЛЕДНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лід «замерзла вода»
псл. ledъ «замерзла вода; [мороз; град]»;
споріднене з лит. [ledùsl «лід», lẽdas «тс.», ledaĩ (мн.) «град», лтс. lędus «лід», прус. ladis (‹*ledas) «тс.»;
можливо, пов’язане з ірл. ladg «сніг». – Критенко Вступ 517;
р. бр. лёд, др. ледъ, п. вл. lód, ч. полаб. led, слц. l’ad, нл. lod, ст. led, болг. лед, м. лед «лід, мороз», схв. лȇд «лід; град», слн. léd, стсл. лєдъ «лід; холод, мороз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́леда
«льодова кора»
заледені́лий
лед
«грудка кам’яної солі»
ледене́ць
«прозора тверда цукерка»
ледени́стий
ледени́ти
«пронизувати холодом; холодити, морозити»
ледені́ти
«перетворюватися в лід або покриватися льодом; ціпеніти»
леди́на
«донний лід»
леди́стий
«льодяний; покритий льодом»«льодяний, морозний»
леди́ца
«грудка кам’яної солі»
леди́ця
«ожеледиця»
ле́дище
«льодяне поле; глетчер»
леді́вка
«ожеледиця, льодяні бурульки на деревах; кам’яна (кристалізована) сіль»
ледівня́
«погріб з льодом, у якому зберігають продукти»
ледни́к
ледни́ця
«тс.»
ледоваті́ти
«тс.»
ледо́ве́ць
«глетчер; гострий гвіздок для підковування коня на зиму»
ледови́й
«з льоду»
ледо́виско
«льодяне поле; глетчер»
ледови́ця
ледо́вище
«тс.»
ледо́вня
«льох з льодом; холодна кімната»
ледяни́й
«тс.»
ледя́нка
«ожеледиця; льодяні бурульки на деревах; кам’яна (кристалізована) сіль»
лідни́ця
«погріб з льодом»
лодо́к
«фігура з льоду, на якій спускаються з гори або катаються, як на санках»
льод
«лід»
льоди́на
«крижина; шматок, брила льоду»
льоди́стий
«з великою кількістю льоду; дуже холодний»
льоди́ця
«ожеледь Mo; льодохід; куски поламаного льоду при його скресанні»
льоді́вка
«ожеледиця; льодяні бурульки на деревах; кам’яна кристалізована сіль»
льодни́ця
«погріб з льодом»
льодова́тий
«льодяний, морозний»
льодови́й
льодови́к
«скупчення великих мас льоду; глетчер»
льодови́тий
«льодистий»
льодови́ця
«ожеледь»
льодо́вник
«погріб з льодом»
льодо́вня
«тс.»
льодо́к
«напій з медом і спиртом, який п’ють охолодженим»
льодяни́й
льодяни́к
«прозора тверда цукерка»
обледені́лий
оле́диця
«ожеледь»
підлі́дний
підльо́дний
підльодо́вий
підльодовико́вий
поле́диця
«ожеледиця; дощ з крупою Нед; ожеледь, сніг на дереві ВеУг»
поледі́вка
«ожеледиця»
поледо́виця
«тс.»
при́лідок
«тонкий лід»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лёд | білоруська |
лед | болгарська |
lód | верхньолужицька |
ледъ | давньоруська |
ladg | ірландська |
lędus «лід» | латиська |
ledùsl «лід» | литовська |
lẽdas «тс.» | литовська |
ledaĩ | литовська |
лед «лід, мороз» | македонська |
lod | нижньолужицька |
led (ст.) | нижньолужицька |
led | полабська |
lód | польська |
ledъ «замерзла вода; [мороз; град]» | праслов’янська |
ladis «тс.» (‹*ledas) | прусська |
*ledas | прусська |
лёд | російська |
лȇд «лід; град» | сербохорватська |
l'ad | словацька |
léd | словенська |
лєдъ «лід; холод, мороз» | старослов’янська |
led | чеська |
ляд «горошок, Vicia L. Mak; горошок посівний, вика, Vicia sativa L. Mak; горошок шорсткий, Vicia hirsuta (L.) S. F. Gray. O» (бот.)
псл. lędъ, lędъnikъ «бур’ян», пов’язані з lędo «нeoброблена земля»;
назви зумовлені тим, що рослини зустрічаються на пустищах або в погано оброблених посівах культурних рослин;
р. [ля́дник] «чаполоч», бр. [ля́да] «горошок», [ля́до] «тс.», др. лядина «бур’ян, зілля», п. [leńdzion, leńdzioch, leńdziak] «чина», [lędziej, lędziaj] «дикий чорний горошок у збіжжі; горошок, що цвіте блакитно», [lendzian] «вика», ст. lędziniec «чина», ч. [lidenec] «вид» гороху», ledenec «тетрагонолобус, Tetragonolobus Scop.; (ст. і діал.) лядвенець рогатий, Lotus corniculatus L.», [ladinec] «чорний горох, що цвіте червоно», ст. ledník «вика», слц. l’adník, l’adnica, l’edníček «тс.», l’adníček «еспарцет», l’adenec «лядвенець», [l’edňik] «тетрагонолобус», болг. [лединяк] «пшінка весняна, Ficaria verna Huds. (Ranunculus ficaria L.)», [ледняк, ледник], схв. [ледињак] «тс.», [лединчица] «стокротки багаторічні, Bellis perennis L.», [лединско цветиче] «тс.», слн. [lêdnik] «горошок», [ledník] «тс.», ledînščica «стокротки багаторічні», стсл. лѧдина «бур’ян, зілля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лідо́к
«горошок шорсткий»
лядик
лядік
«тс.»
ля́дни́к
«горошок Г; вид рослини Ж; чина чорна, Lathyrus niger (L.) Bernh. Mak; чаполоч, Hierochloë K. Br. Mak»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ля́да «горошок» | білоруська |
ля́до «тс.» | білоруська |
лединяк «пшінка весняна, Ficaria verna Huds. (Ranunculus ficaria L.)» | болгарська |
ледняк | болгарська |
ледник | болгарська |
лядина «бур’ян, зілля» | давньоруська |
leńdzion «чина» | польська |
leńdzioch «чина» | польська |
leńdziak «чина» | польська |
lędziej «дикий чорний горошок у збіжжі; горошок, що цвіте блакитно» | польська |
lędziaj «дикий чорний горошок у збіжжі; горошок, що цвіте блакитно» | польська |
lendzian «вика» | польська |
lędziniec «чина» (ст.) | польська |
lędъ | праслов’янська |
lędъnikъ «бур’ян» | праслов’янська |
lędo «нeoброблена земля» | праслов’янська |
ледињак «тс.» | сербохорватська |
лединчица «стокротки багаторічні, Bellis perennis L.» | сербохорватська |
лединско цветиче «тс.» | сербохорватська |
l'adník «тс.»«еспарцет»«лядвенець» | словацька |
l'adnica «тс.»«еспарцет»«лядвенець» | словацька |
l'edníček «тс.»«еспарцет»«лядвенець» | словацька |
l'adníček «тс.»«еспарцет»«лядвенець» | словацька |
l'adenec «тс.»«еспарцет»«лядвенець» | словацька |
l'edňik «тетрагонолобус» | словацька |
lêdnik «горошок» | словенська |
ledník «тс.»«стокротки багаторічні» | словенська |
ledînščica «тс.»«стокротки багаторічні» | словенська |
лѧдина «бур’ян, зілля» | старослов’янська |
lidenec «вид»«тетрагонолобус, Tetragonolobus Scop.; (ст. і діал.) лядвенець рогатий, Lotus corniculatus L.» | чеська |
ledenec «вид»«тетрагонолобус, Tetragonolobus Scop.; (ст. і діал.) лядвенець рогатий, Lotus corniculatus L.» | чеська |
ladinec «чорний горох, що цвіте червоно» | чеська |
ledník «вика» (ст.) | чеська |
ля́дник «чаполоч» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України