ЛЕДАЩІ — ЕТИМОЛОГІЯ

припускалася також контамінація слів лотр і [леда́й] «ледащо, ледар », [леда́ка] «тс.» (Москаленко УІЛ 40; Преобр. І 463);

очевидно, результат видозміни форми [ло́да́р] «ледар» під впливом слів леда́що, леда́чий;

псл. [le da čь(to) «будь-що», le da čьjь «будь-чий»], сполучення часток le da «тільки аби» з займенниками čь (čь-to, čьso), čьjь «чий»;

думка про запозичення з польської мови (Sławski IV 22 – 23) недостатньо обґрунтована;

р. [леда́чий] «поганий», [леда́щий] «тс.; лінивий», бр. ляда́чы «кволий; старий», ляда́шчы «тс.», п. ladaco «ледар, ледащо», [ladacy] «нічого не вартий», [ledaco, ledacy], ч. ledaco «абищо, дещо», слц. ledačo «ледащо», ledačí «нічого не вартий»;

п. ladaсо відповідає укр. леда́що;

очевидно, результат скорочення запозиченого з польської мови *лядацо;

думка про запозичення р. [ляда́щий] з польської мови (Bern. І 698) помилкова;

укр. [ляда́щий] могло з’явитися також у результаті заміни в [леда́щий] «тс.» першого компонента синонімічним [ляда];

складне утворення з неозначеної частки [ля́да] «будь-який, який-небудь», синонімічної [ле́да] «тс.», і рефлекса займенникового елемента -щий, який міг виникнути як форма чол. р. де леда́що внаслідок сприймання його як форми прикметника середнього роду (пор. п. [lady] «який-небудь», вторинне у відношенні до частки lada «тс.», що сприймалась як форма ж. р. прикметника, див. Sławski IV 21–22);

р. [ляда́щий] «тс.; хворобливий; розпусний» (з укр.), бр. ляда́шчы «старий; кволий, хворобливий; поношений; [нікчемний, поганий, лихий]» (з укр.), ч. ladaszczy «розпусний, свавільний; який-небудь, нічого не вартий» (з укр.);