ЛЕДАЧКУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ле́дач «ледачі люди, ледарі, ледащо; [дрантя, погана річ]»
псл. [le da čь(to) «будь-що», le da čьjь «будь-чий»], сполучення часток le da «тільки аби» з займенниками čь (čь-to, čьso), čьjь «чий»;
думка про запозичення з польської мови (Sławski IV 22 – 23) недостатньо обґрунтована;
р. [леда́чий] «поганий», [леда́щий] «тс.; лінивий», бр. ляда́чы «кволий; старий», ляда́шчы «тс.», п. ladaco «ледар, ледащо», [ladacy] «нічого не вартий», [ledaco, ledacy], ч. ledaco «абищо, дещо», слц. ledačo «ледащо», ledačí «нічого не вартий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ладаче́нний
«дуже лінивий»
ледацю́га
леда́че
«ліниво»
леда́чий
ледачи́на
«ледащо, ледащиця»
леда́чити
«лаяти, ганьбити»
ледачі́ти
ледачкува́тий
«ледаченький »
леда́чо
«тс.; мляво, повільно; [погано]»
леда́щий
леда́щитися
«розпусничати»
леда́щи́ця
ледащі́ти
леда́що
лидацю́га
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ляда́чы «кволий; старий» | білоруська |
| ляда́шчы «тс.» | білоруська |
| ladaco «ледар, ледащо» | польська |
| ladacy «нічого не вартий» | польська |
| ledaco | польська |
| ledacy | польська |
| le da čь(to) «будь-що» | праслов’янська |
| le da čьjь «будь-чий» | праслов’янська |
| le da | праслов’янська |
| čьjь «чий» | праслов’янська |
| čь | праслов’янська |
| čь-to | праслов’янська |
| čьso | праслов’янська |
| леда́чий «поганий» | російська |
| леда́щий «тс.; лінивий» | російська |
| ledačo «ледащо»«нічого не вартий» | словацька |
| ledačí «ледащо»«нічого не вартий» | словацька |
| ledaco «абищо, дещо» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України