ЛЕДАЧКУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ле́дач «ледачі люди, ледарі, ледащо; [дрантя, погана річ]»

псл. [le da čь(to) «будь-що», le da čьjь «будь-чий»], сполучення часток le da «тільки аби» з займенниками čь (čь-to, čьso), čьjь «чий»;
думка про запозичення з польської мови (Sławski IV 22 – 23) недостатньо обґрунтована;
р. [леда́чий] «поганий», [леда́щий] «тс.; лінивий», бр. ляда́чы «кволий; старий», ляда́шчы «тс.», п. ladaco «ледар, ледащо», [ladacy] «нічого не вартий», [ledaco, ledacy], ч. ledaco «абищо, дещо», слц. ledačo «ледащо», ledačí «нічого не вартий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ладаче́нний «дуже лінивий»
ледацю́га
леда́че «ліниво»
леда́чий
ледачи́на «ледащо, ледащиця»
леда́чити «лаяти, ганьбити»
ледачі́ти
ледачкува́тий «ледаченький »
леда́чо «тс.; мляво, повільно; [погано]»
леда́щий
леда́щитися «розпусничати»
леда́щи́ця
ледащі́ти
леда́що
лидацю́га
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ляда́чы «кволий; старий» білоруська
ляда́шчы «тс.» білоруська
ladaco «ледар, ледащо» польська
ladacy «нічого не вартий» польська
ledaco польська
ledacy польська
le da čь(to) «будь-що» праслов’янська
le da čьjь «будь-чий» праслов’янська
le da праслов’янська
čьjь «чий» праслов’янська
čь праслов’янська
čь-to праслов’янська
čьso праслов’янська
леда́чий «поганий» російська
леда́щий «тс.; лінивий» російська
ledačo «ледащо»«нічого не вартий» словацька
ledačí «ледащо»«нічого не вартий» словацька
ledaco «абищо, дещо» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України