ЛЕГІТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ле́гіт «легкий приємний вітерець»
очевидно, пов’язане з ле́гки́й;
пор. легкий вітер, р. лёгкий ветерок «вітерець», ч. lehký větřík «слабий (легкий) вітерець», стсл. льгъкъ вѣтръ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ле́гот
леготі́ти
«лоскотати; бути приємним»
леготь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лёгкий ветерок «вітерець» | російська |
| ветерок «вітерець» | російська |
| льгъкъ вѣтръ «тс.» | старослов’янська |
| ле́гки́й | українська |
| легкий вітер | українська |
| lehký větřík «слабий (легкий) вітерець» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України