ЛЕГІОНАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
легіо́н
через старослов’янську і грецьку мови (гр. λεγεών) запозичене в давньоруську з латинської;
лат. legiō, -ōnis «набрані люди, римське військове з’єднання» пов’язане з дієсловом lego, -ere «збираю, вибираю, набираю»;
р. болг. легио́н, бр. легіён, др. лєгєонъ «десять тисяч», п. legion, legia «легіон», ч. legion, legie, слц. légia, вл. legion, м. легио́н, легиjа, схв. легùōн, лȇгиjа, слн. légija «тс.», стсл. легеонъ «десять тисяч»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
легіоне́р
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
легіён | білоруська |
легио́н | болгарська |
legion | верхньолужицька |
λεγεών | грецька |
λεγεών | грецька |
λεγεών | грецька |
лєгєонъ «десять тисяч» | давньоруська |
legiō | латинська |
-ōnis «набрані люди, римське військове з’єднання» | латинська |
-ere «збираю, вибираю, набираю» | латинська |
lego | латинська |
легио́н | македонська |
легиjа | македонська |
legion «легіон» | польська |
legia «легіон» | польська |
легио́н | російська |
легùōн | сербохорватська |
лȇгиjа | сербохорватська |
légia | словацька |
légija «тс.» | словенська |
легеонъ «десять тисяч» | старослов’янська |
legion | чеська |
legie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України